Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит) .

Бондаренко С.М., Степанюк Л.М., Карли З.В., Сьомка В.О., Донський М.О., Сьомка Л.В

У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій. Перша — акцесорна мінералізація в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах, представлена апатитом, цирконом, монацитом  і уранінітом-І. Друга — накладена  гідротермально-метасоматична мінералізація в зонах катаклазу пегматитів і аплітів, представлена рідкісноземельно-торій-урановою (циркон + монацит + уранініт + отеніт), оксидною (ільменіт + анатаз + рутил + гідрооксиди заліза) та сульфідною (піротин + пірит + халькопі-рит + галеніт + молібденіт). Установлено, що ранній акцесорний уранініт-І характеризується підвищеним вміс-том торію і трапляється в апліт-пегматоїдних гранітах. Більш пізній уранініт-ІІ з пониженим вмістом торію є ти-повим  мінералом  кремній-калієвих  метасоматитів.  TR-Th-U  мінералізація  Хмільницького  рудопрояву  за мінералого-гео хімічними особливостями належить до калій-уранового генетичного типу, значно поширеного в межах Дністровсько-Бузького й Інгульського мегаблоків УЩ та міжблокових шовних зон.

 

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

106