Упорядкування українських назв мінеральних видів у зв’язку з підготовкою "Мінералогічної енциклопедії України"

Пономаренко О.М., Кульчецька Г.О., Черниш Д.С.

Стандартизація назв мінералів українською мовою — таке завдання, окрім інших, повинна виконати "Мінералогічна енциклопедія України". Уніфікація назв є вкрай необхідною для створення електронних баз мінералів, пошукових систем, автоматизованої обробки інформації. Головна мета статті — висвітлити труднощі, що виникають у зв’язку з утворенням українських назв мінералів, відкритих поза Україною, і запропонувати шляхи відтворення латинізованих назв літерами національної абетки. З часу виходу тримовного "Мінералогічного словника" Є.К. Лазаренка і О.М. Винар, який неформально затвердив правопис назв мінералів українською мовою, минуло 40 років. З того часу відбулося багато змін у мінералогії, змінився український правопис, затверджені нові стандарти транслітерації та транскрипції, внесені корективи в хімічну термінологію. Міжнародна мінералогічна асоціація щоквартально оновлює список затверджених назв мінеральних видів. Більшість із них — це тривіальні назви, утворені від власних імен і географічних назв. Вони позначаються літерами латинської абетки зі збереженням усіх норм правопису мови тієї країни, де був відкритий мінерал. Нині спостерігається така тенденція утворення назв мінералів: тривіальна назва відомого виду виконує роль стрижневого слова, а його нові хімічні аналоги позначають за допомогою символів і назв хімічних елементів. Останні через дефіс приєднують до стрижневого слова у вигляді суфікса і префікса. Для передачі латинізованого терміна українською мовою недостатньо відомостей про мову запозичення, необхідною умовою є наявність інформації про етимологію слова. Особливі труднощі виникають з передачею назв мінералів, відкритих у Китаї, або названих на честь вчених, які працювали в різних країнах. Вважаємо за доцільне запропонувати до обговорення такі пропозиції щодо впорядкування українських назв мінералів: 1) для мінералів, що були відкриті до 1975 р., зберегти назви, затверджені в "Мінералогічному словнику" Є. Лазаренка і О. Винар, не зважаючи на помилки транслітерації. Вважати їх історичними формами слів іноземного походження. Зберегти народні та історичні назви видів, якщо вони не суперечать затвердженій номенклатурі; 2) для мінералів, що були відкриті пізніше, але до внесення змін в український правопис, зберегти кириличні терміни, близькі до затверджених в російській мові, адаптувавши їх до норм чинного на той час українського правопису. Їх також розглядати як історичні форми, утворені в період існування Радянського Союзу; 3) для мінералів, що були відкриті після 1990 р., утворювати українські назви шляхом транслітерації через транскрипцію з мови запозичення терміна з врахуванням норм правопису українських слів. У разі невідомої етимології латинізованого терміна використовувати пряму транслітерацію з латиниці; 4) назву мінерального виду, на противагу від назви різновиду (відміни), передавати одним словом; 5) для дешифрування складних назв і полегшення їх вимови максимально використовувати дефіс; 6) назву синтезованих хімічних аналогів мінеральних видів брати в лапки.

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

3