СЛЮДИ ПОКРОВО-КИРІЇВСЬКОГО МАСИВУ (ПРИАЗОВ’Я, УКРАЇНА)

С.Г. Кривдік, В.В. Шаригін, В.О. Гаценко, Є.С. Луньов

Резюме

Наведено нові результати мікрозондового аналізу слюд із маліньїтів і дайкових сублужних габроїдів Покрово-Киріївського масиву. В габроїдах слюди представлені помірно глиноземистими (14–16 мас. % Al2O3) і титанистими (4,3–6,3 мас. % TiO2) флогопітами. Ксеноліти з маліньїтів складені високомагнезіальними (0,2 Fe#) низькоглиноземистими (7,9–11,2 мас. % Al2O3) та низькотитанистими (0,7–2,5 мас. % TiO2) різновидами – тетраферифлогопітами. У маліньїтах виділяється дві генерації слюд. До першої належать ранні різновиди, що розташовуються в загальній масі породи, створюючи великі порфірові поодинокі вкрапленики ромбоподібної, прямокутної чи неправильної форми з численними пойкілітовими включеннями нефеліну, клінопіроксену, титаніту, магнетиту та Sr-фторапатиту . Ранні слюди маліньїтів характеризуються низьким вмістом Al2O3 (6,4–8,8 мас. %), підвищеним і високим TiO2 (до 4,9 мас. %) та F (до 3,3 мас. %), у них кількість катіонів К більше, ніж Al (K > Al), а сума (Si + Al) < 4. За хімічним складом ці слюди відповідають тетраферианіту-тетраферифлогопіту. Однак у цих слюдах рідко проявляється зворотна схема абсорбції (оптичні тетраферифлогопіти є тільки в істотно слюдистому ксеноліті в маліньїті). Другу генерацію складають більш пізні різновиди – дрібні лусочки, що кристалізуються в мікроскопічних міаролоподібних включеннях (частіше в гетценіті) разом з пізніми мінералами: цеолітами, флюоритом, стронціанітом, пізнішим (II генерації) нефеліном. Для слюд ІІ генерації характерні низькі та занижені значення ТіО2 (0,8–2,5мас. %), MgO (1,4–10 мас. %), F (0–0,2 мас. %), та підвищений вміст Al2O3 (12,6–15,9 мас. %), що складає 1,3–1,5 катіонів Al в формулі. Вони відповідають анітам. Зроблено висновок, що доповнення дефіциту катіонів у тетраедрах (Si + Al < 4) переважно Ti4+, а не Fe3+, властиве слюдам лужних порід і деяких карбонатитів. Низька гли но земистість ранніх слюд у маліньїтах (K > Al) обумовлена агпаїтовими умовами утворення маліньїтів та їхньою підвищеною калієвістю. Низькоглиноземисті слюди кристалізуються разом з такими характерними для агпаїтових порід мінералами, як лужні піроксени і амфіболи, нефелін та содаліт, гетценіт, катаплеїт, Sr-фторапатит. Фтор характерний для більш магнезіальних різновидів слюд. Його вміст зменшується аж до повної відсутності з підвищенням залізистості. Імовірно, це пов’язано з пониженням температури, оскільки фтор не входить до складу високозалізистих анітів, які кристалізуються в мікроміаролах, навіть разом із флюоритом (тобто коли система була насичена фтором). Крім того, можливо, в процесі формування маліньїтів з підвищенням залізистості системи має місце розподіл фтору між слюдами та флюїдом – розплавом, як це визначено експериментально для системи залізистий біотит – гранітний розплав.

Summary

Micas of the Pokrovo-Kyriyivo massif (Azov Sea region, Ukraine).

Kryvdik S.G., Sharygin V.V., Gatsenko V.O., Lunev E.S.

The article represents new microprobe data for micas from malignites, their xenoliths and dike subalkaline gabbroids of the Pokrovo-Kyriyivo massif. Micas from gabbroids are phlogopites with moderate Al2O3 (14-16 wt. %) and TiO2 (4,3-6,3 wt.%). Malignite xenoliths contain tetraferriphlogopite, which is high in magnesian number (0,8 Mg #), low in alumina (7,9-11,2 wt.% Al2O3) and TiO2 (0,7-2,5 wt.%). Two generations of micas are documented in malignites. The first early generation includes varieties, which form single large rhomboid, rectangular or irregular grains with numerous inclusions of nepheline, clinopyroxene, titanite, magnetite and Sr-rich fluorapatite. These micas in malignites are low in Al2O3 (6.4-8.8 wt.%), high in TiO2 (up to 4.9 wt. %) and F (to 3.3 wt. %). The amount of the K cations is more than Al (K > Al), and the sum (Si + Al) is < 4. In chemical composition these micas are intermediate between tetraferriannite and tetraferriphlogopite. However, the reserve absorption scheme is rarely observed in these micas (optically tetraferriphlogopites are present only in micarich xenoliths from malignite). The second late generation is represented by small crystals from miarole-like minute inclusions (commonly in gцtzenite), which also contain zeolites, fluorite, strontianite and later (II generation) nepheline. Micas of second generation are characterized by low TiO2 (0.8-2.5 wt.%), MgO (1.4-10 wt.%), F (0-0.2 wt.%), and high content of Al2O3 (12.6-15.9 wt.%) which is 1.3-1.5 Al cations in the formula. They are represented by annite to siderophуllite. Annite is formed in a medium and low temperature conditions. It is assumed that complement deficiency of cations in tetrahedra (Si + Al <4) preferably Ti4+, but not Fe3+, is characteristic for micas of alkaline rocks and some carbonatites. Low Al2O3 content in early micas of malignites (K > Al) is due to agpaitic conditions of malignite formation and high K content. Alumina-understurated micas are crystallized together with such characteristic agpaitic minerals as alkaline pyroxene and amphibole, nepheline and sodalite, gцtzenite, catapleiite, Sr-rich fluorapatite. Fluorine is typical for high-magnesian micas. It decreases up to a total absence with increasing of Fe2O3. This is probably due to the decreasing temperature because fluorine is not incorporated in Fe2O3-rich annite, which crystallize in microinclusions even if fluorite is present (i.e., when the system was saturated with fluorine). It is also possible that during the formation of malignite the Fe increase in system is a division between the fluorine-rich mica and fluid - melt as determined by experiment for the system of iron-rich biotite - granite melt.

Key words: Pokrovo-Kyriyivo massif, subalkaline gabbroid, malignite, phlogopite, tetraferriphlogopite, tetraferriannite, annite.

Резюме

Слюды Покрово-Киреевского массива (Приазовье, Украина).

Кривдик С.Г., Шаригин В.В., Гаценко В.А., Лунёв Е.С.

Изложены новые результаты микрозондового анализа слюд из малиньитов и дайковых субщелочных габброидов Покрово-Киреевского массива (Украина). В габброидах слюды представлены умерено глиноземистыми     (14–16 мас. % Al2O3) и титанистыми (4,3–6,3 мас. % TiO2) флогопитами. Ксенолиты в малиньитах сложены высокомагнезиальными (0,2 Fe#), низкоглиноземистыми (7,9–11,2 мас. % Al2O3) и низкотитанистыми  (0,7–2,5 мас. % TiO2) разновидностями–тетраферрифлогопитами. В малиньитах  выделяется две генерации  слюд. К первой принадлежат ранние магнезиально-железистые разновидности, которые наблюдаются в основной массе пород в виде  отдельных порфировых вкрапленников ромбовидной, прямоугольной или неправильной формы с многочисленными пойкилитовыми включениями нефелина, клинопироксена, титанита, магнетита и Sr-фторапатита. Ранние слюды малиньитов характеризуются низким содержанием Al2O3 (6,4–8,8 мас. %), повышенным и высоким TiO2 (до 4,9 мас. %) та F (до 3,3 мас. %), в них количество катионов К больше, чем Al (K > Al), а сумма (Si + Al) < 4. По химическому составу эти слюды соответствуют тетраферрианниту-тетраферрифлогопиту. Однако в них редко проявляется обратная схема абсорбции (оптические тетрофлогопиты есть только в существенно слюдистом  ксенолите в малиньите). Вторую генерацию составляют более  поздние разновидности, представленные  мелкими чешуйками, которые кристаллизуются в  микроскопических миаролоподобных включениях (чаще в гетцените) вместе с такими поздними минералами, как цеолиты, флюорит, стронцианит, более поздним (II генерации) нефелином. Для слюд II генерации характерно низкое и заниженное значение ТіО2 (0,8–2,5 мас. %), MgO (1,4–10 мас. %), F (0–1 мас. %), и повышенное содержание Al2O3 (12,6–15,9 мас. %), что составляет 1,3–1,5 катионов Al в формуле. Они соответствуют аннитам. Сделан вывод, что пополнение дефицита катионов в тетраэдрах (Si + Al < 4) преимущественно Ti4+, а не Fe3+, свойственно для слюд щелочных пород и некоторых карбонатитов. Низкая глиноземистость ранних слюд в малиньитах (K > Al) обусловлена агпаитовыми условиями образования малиньитов и их повышенной калиевостью. Низкоглиноземистые слюды кристаллизуются совместно с характерными для  агпаитовых пород  минералами: щелочными пироксенами и амфиболами, нефелином и содалитом, гетценитом, катаплеитом, Sr-фторапатитом. Фтор характерен для более магнезиальных разновидностей слюд. Его содержание понижается до полного отсутствия с повышением железистости. Вероятно, это связано  с понижением температуры, поскольку фтор не входит в состав высокожелезистых аннитов, которые кристаллизуются в микромиаролах, даже вместе с флюоритом  (при насыщенной фтором системе). Кроме того, возможно, в процессе формирования малиньитов с  повышением железистости системы имеет  место распределение фтора между слюдами и флюидом – расплавом, как это определено экспериментально для системы железистый биотит –гранитный расплав.

Ключевые слова: Покрово-Киреевский массив, субщелочные габброиды, малиньиты, флогопит, тетраферрифлогопит, аннит.

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

3