Рудоносність гіперсольвусних сієнітових інтрузій як перспективних рідкіснометальних об’єктів на Українському щиті

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 102 с., 72 рис., 12 табл., 49 джерел.

Об’єкт дослідження – сієнітові масиви Українського щита: Яструбецький, Давидківський, Великовисківський, Азовський.

Мета роботи – зробити висновок про перспективу рудоносності Давидківського, Великовисківського і Яструбецького сієнітових масивів, порівнявши їхні мінералогічні особливості з такими для Азовського сієнітового штоку.

Методи дослідження – рентгенофазовий, електроннозондовий, рентгенофлуоресцентний, оптична мікроскопія, термометрія, кріометрія, ІЧ-спектрометрія.

 

Відкриття у Приазовському мегаблоці Українського щита перспективного Азовського родовища з нетрадиційним складом руди (бритоліт+циркон+флюорит) заставило звернути увагу на інші мегаблоки щита з метою пошуку ознак наявності зруденіння подібного типу. Нетиповість Азовського Zr-REE родовища спричинена особливим складом магми і умовами формування Азовської інтрузії. Воно приурочене до однойменного штоку лужнопольовошпатових сієнітів, названих гіперсольвусними, які утворюються в умовах високої температури, порівняно помірного тиску і характеризуються специфічним складом породоутворювальних мінералів.

Результати порівняння показали, що сієніти Яструбецького, Давидківського і Великовисківського масивів, так само як сієніти Азовського штоку, утворилися з розплаву. Всі чотири масиви представляють собою інтрузії гіперсольвусного типу. Температура кристалізації сієнітових порід коливалася від >700 до 1000-1200 °С і знижувалася у ряду: Великовисківська → Азовська →  Давидківська → Яструбецька інтрузії. У Яструбецькій завершальна кристалізація лужного польового шпату відбувалася у субсольвусних умовах. Гіперсольвусний шпат Великовисківської інтрузії збагачений на калій і відповідає складу санідину, в інших інтрузіях переважає мінерал анортоклазового складу. Кристалізація сієнітового розплаву супроводжувалася гетерогенізацією розплавів – відокремленням сольових розплавів від силікатного і розділенням останнього на салічну і фемічну частину. Відзначено вирішальну роль сольових лікватів у формуванні фосфатних (з бритолітом, апатитом) руд, а також індикаторне значення магматичного флюориту. Розплави, з яких кристалізувалися сієніти, це продукт диференціації магми за трендом Феннера, що супроводжувалася накопиченням феруму в залишковому розплаві. Азовські й яструбецькі сієніти, тіла яких розміщені в зонах глибинних розломів, утворилися із розплавів вищого рівня диференціації ніж давидківські і великовисківські, тіла яких приурочені до окраїн анортозит-рапаківігранітних плутонів. Дано прогнозну оцінку рудоносності гіперсольвусних інтрузій. Найближчим аналогом Азовської інтрузії за умовами утворення визнано Великовисківську.

 

Автори: 

Ключові слова: 

Керівник: 

РК: 

0112U002429

Роки виконання: 

2012 до 2016