Проблеми стратиграфії та геохронології Українського щита

Степанюк Л.М.

Проаналізовано  запропоновані В.П. Кирилюком підходи  та пропозиції щодо схеми  стратиграфічного розчленування  ранньодокембрійських  утворень  українського  щита  в  цілому  та  породної  асоціації  Дністровсько-Бузького мегаблоку,  зокрема. На прикладі  суперкрустальних  утворень Дністровсько-Бузького мегаблоку показано, що серед порід гранулітової асоціації разом зі стратигенними (первинні осадові, вулканогенні, хемогенні та  ін.) Присутні більш пізні (інтрузивно-магматичні, метасоматичні) породи, формування яких обумовлене накладеними  ендогенними процесами. Форма  їхніх  тіл,  співвідношення  з  іншими  суперкрустальними породами та умови залягання є похідними цих накладених ендогенних процесів. Механічне переведення формацій у ранг світ призведе  лише  до  збільшення  об’ємів  стратиграфічних  одиниць, що  виділяються, необхідності  виділення штучних (реально відсутніх) стратиграфічних підрозділів, а сприймання контактів жильних (інтрузивних магматичних  і метасоматичних)  порід  як  первинну шаруватість —  до  спотворення  тектонічної  структури  території. Плутонічні (метаморфізовані дайки діабазів) та метасоматичні (біотитові, гранат-біотитові гнейси, грануліти та евлізити) утворення наявні у складі ритмічно-шаруватої  глиноземисто-базитової формації. Якщо вилучити  зазначені породи  із розрізу, залишиться петропарагенезис, —  гіперстенові, двопіроксенові плагіогнейси та кристалічні сланці, — характерний для тиврівської товщі (ендербіто-гнейсової формації). Метасоматичне походження  мають  і  лейкократові  біотитові  і  гранат-біотитові  гнейси, що  складають  близько  80 %  об’єму  високо  глиноземисто-кварцитової формації (кошаро-олександрівська світа).

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

16