Пиропы из терригенных отложений бассейна верхнего течения р. Днестр и их вероятные коренные источники

Цымбал Ю.С., Цымбал С.Н.

Наведено результати вивчення піропів з крейдового флішу, а також четвертинних алювіальних відкладів басейну верхньої течії р. Дністер. Вони представлені необкатаними і в різній мірі обкатаними уламками більших зерен, на яких збереглися скульптури гіпергенного розчинення. Розмір їх не перевищує 1,2 мм. Колір переважно червоний, оранжево-червоний і оранжевий, є різновиди фіолетово-червоного, лілового і рожевого забарвлення. Оптико-спектроскопічні та колориметричні дослідження піропів показали, що різне забарвлення їх обумовлене наявністю, комбінацією та концентрацією хромофорних центрів CrVI3+, FeVIII2+ і FeVI3+. Істотний вплив на нього мають смуга переносу заряду О2– → Fe3+ і катіон Ca2+. Серед піропів переважають низько- і помірно хромисті різновиди лерцолітового і піроксенітового типів. Трапляються також піропи верлітового типу. Охарактеризовано геохімічні особливості деплетованих і метасоматизованих різновидів піропів. Температура утворення піропів — від 700 до 1125 °С (визначено за Ni-термометром). Деплетовані піропи є високотемпературними (950—1000 °С) утвореннями, винесеними з глибини 110—120 км. Корінними джерелами більшості піропів із крейдового і палеогенового флішу басейну верхньої течії р. Дністер були піропові перидотити і піроксеніти середньопалеозойського віку, інтрузії яких відомі на території Богемського кристалічного масиву. У четвертинні відклади піроп надходив унаслідок розмиву місцевих проміжних колекторів, переважно крейдового і палеогенового флішу, широко розповсюдженого на північно-східному схилі Українських Карпат.

 

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

52