Петрологія і рудоносність гранітів та апогранітоїдних метасоматитів Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 50 сторінок, 6 ілюстрацій, 12 таблиць, 23 посилання.

Об’єкт дослідження – граніти та апогранітоїдні метасоматити Українського щита.

Мета роботи – розробка критеріїв рудоносності гранітів та апогранітоїдних метасоматитів, можливий прогноз пошуків корисних копалин (рідкісні метали) на основі детального дослідження речовинного складу гранітів, відомих та нових проявів метасоматитів за допомогою різних методів.

Метод дослідження – експедиційні роботи в різні регіони УЩ, петрографічні, мінералогічні та геохімічні, включаючи ізотопно-геохімічні та найсучасніші методи (ICPMS, датування порід і мінералів U/Pb, Pb/Pb , K/Ar методи)

Результати НДР упроваджені в організації Геологічної служби України, вони можуть бути використані у виробничих звітах та під час проектування пошукових робіт на рідкісні метали в межах Українського щита.

У ході виконання проекту було зібрано колекції кам’янного матеріалу, частково проаналізовано опубліковані дані досліджень, що проводилися по окремих проявах (хімічні, спектральні та рентгенфлуоресцентні аналізи порід і мінералів)

Граніти найпоширеніші породи в межах УЩ. Дослідження останніх років показали, що власне магматичні утворення представляють собою продукти гранітізаціі, метасоматозу та інших накладених процесів. У даному розділі приводиться фактичний матеріал про вміст літію, рубідію і цезію у всіх породах Українського щита, названих гранітами.

Найбільш древні серед них – це архей-нижньопротерозойські гранітоїди Дністрово-Бузькокого комплексу, до яких відносяться чарнокіти, граніти бердичівського типу та граніти салтичанской групи приазовської частини щита (Семененко, 1963).

 Апогранітоїдні  феніти  характеризуються підвищеним або високим вмістом Ce, Zr, Nb, P. При цьому розподіл цих елементів в різних проявах фенітів неоднорідний. Аномальними значеннями рідкісних елементів відрізняються Петрово-Гнутівський прояв, прояви сс. Набережне, Каплани, феніти та альбітити б. Тунікова і Дмитрівського кар’єру. Саме в цих проявах виявлено і проаналізовано  рідкіснометалеві та рудні мінерали. Виявлено, що  в Na-K (альбіт-мікроклінові) феніти спеціалізовані на рідкісні землі церієвої групи, а апофенітові альбітити – на Nb і Zr. В альбітитах с. Дмитрівки та б. Тунікова характерний підвищений вміст Nb і Zr, які концентруються якщо є мінерали групи пірохлору та в цирконі. Подібна Zr-Nb мінералізація відзначалася також в апофенітових альбітитах Чернігівського та Малотерсянського масивів.

В апатитах з лужних метасоматитів виходу біля с. Каплани вища концентрація рідкісних земель ніж в габро та сієнітах Октябрського масиву.    

Маємо принаймні кілька проявів в Східному Приазов’ї  високими (1,5% TR2O3) значеннями концентрацій рідкісних земель – Петрово-Гнутово, с. Набережне, б.Тунікова (б. Валі-Тарама) с. Каплани (р. Кальміус). Крім цього, серед проявів на р. Кальміус можна відзначити бб. Вербову та Калмицьку, в фенітах яких відзначається підвищений вміст церію в порівнянні з іншими фенітами «кальміуських» проявів.

Прогнозні припущенні щодо розвитку об’єкта дослідженя – пошук оптимальної технології виробництва рідкісних металів.

 

Інші автори: 

Моргун В.Г.

Ключові слова: 

Керівник: 

РК: 

0113U005423

Роки виконання: 

2013 до 2014