Петрология даек субщелочных долеритов коростенского комплекса, Северо-Западный район Украинского щита

Шумлянский Л.В., Митрохин А.В., Дюшен Ж.К., Богданова С.В., Биллстрём Ш., Омельченко А.Н., Багински Б.

Серед  різноманітних  за  віком  та  геохімічними  особливостями  дайкових  порід  Північно-Західного  району Українського щита чітко виокремлюється група сублужних дайок основного складу, які відносять до ранньопротерозойського  (1815—1740  млн  рр.)  Коростенського  анортозит-рапаківігранітного  комплексу.  Геологічні  співвідношення дайок сублужних долеритів з породами Коростенського плутону, а також геохронологічні дані вказують на те, що їх вкорінення відбувалося неодноразово — близько 1800, 1760 та 1750 млн рр. тому. Пояси сублужних  дайок  основного  складу  розповсюджені  також  далеко  за  межами Коростенського  плутону, що  вказує  на значно більше територіальне поширення магматизму цього типу. Головними рисами хімічного складу дайок, що досліджено, є низька магнезіальність (#Mg = 24,5—39), низький вміст SiО2 (46—54 %), та високий — ТiО2 (1,7—3,8 %), СaОo (5—8 %), К2О (1,0—3,1 %), P2О5 (до 1,9 %). Дайки коростенського комплексу вирізняються підвищеним вмістом некогерентних елементів (Rb, Zr, РЗЕ) та дуже низьким — когерентних, перш за все Ni, Сr, Сu, V. Характерним є також низький вміст стронцію. Ступінь фракціонування РЗЕ ([La/Yb]N) є порівняно високим — від 5 до 14. Значення εNd1760 в дайках комплексу варіює від –1,6 до 1,6, а εSr1760 — від –5 до 19 (за винятком двох проб, що мають значно більш радіогенний ізотопний склад стронцію). Ізотопний склад свинцю охоплює широкий діапазон від нерадіогенних (206Pb/ 204Pb = 16,2) до радіогенних (206Pb/ 204Pb = 20,2) значень. Склад породоутворювальних мінералів дайкових порід є близьким до складу мінералів анортозитів головної фази вкорінення Коростенського плутону, що вказує на те, що кумулятивні мінерали анортозитів кристалізувалися з розплавів, подібних за складом до сублужних дайок. Еволюція хімічного складу дайок визначається фракційною кристалізацією плагіоклазу та олівіну. В залишковому розплаві накопичуються компоненти, які входять до складу калієвого польового шпату, а також некогерентні елементи, що входять до складу акцесорних мінералів. Особливості розподілу РЗЕ дають змогу припустити, що джерелом сублужних основних розплавів були гранатвмісні породи (еклогіти ?). Розподіл мікроелементів вказує на корове походження первинних розплавів. За особливостями речовинного складу дайкові породи Коростенського плутону подібні йотунітам, які набули розвитку в анортозитовій провінції Рогаланд та в інших анортозитових провінціях світу.

 

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

32