Петрография, геохимия и формационная принадлежность долеритов Бобринецкого дайкового пояса (Ингульский мегаблок Украинского щита)

Митрохин А.В., Шумлянский Л.В., Вишневская Е.А.

Досліджено неметаморфізовані базитові дайки Бобринецького дайкового поясу (БДП), які інтрудують палеопротерозойський кристалічний фундамент Інгульського мегаблоку Українського щита. Мета досліджень — уточнення геологічної позиції БДП, визначення мінералого-петрографічних та геохімічних особливостей дайкових порід, з’ясування  їхньої формаційної приналежності. Встановлено, що серед дайкових утворень БДП розповсюджені кайнотипні олівінові долерити. Умови залягання, структурно-текстурні особливості та речовинний склад дозво-ляють ідентифікувати їх як гіпабісальних представників долерит-діабазової формації докембрію, що є палеоаналогом континентальної плато-базальтової (трапової) асоціації фанерозою. Найбільш характерними мінералого-петрографічними особливостями  долеритів БДП  є:  1) кайнотипний  характер;  2) повнокристалічні  афірові  або мікропорфірові структури; 3) висока мінлива основність плагіоклазу: An51—83 — у вкраплениках, An41—67 — у загальній масі;  4)  сумісне  знаходження піжонітів Wo8—15En53—67 з  авгітами Wo28—38En37—54;  5) підвищена мінлива магнезіальність піроксенів  та олівінів;  6)  титаномагнетит-ільменітовий парагенезис рудних мінералів. У  геохімічному відношенні долерити БДП — це основні породи нормального ряду лужності толеїтової натрової серії. Ініціальні співвідношення ɛ Nd1800 = +0,7—0,9 та 87Sr/86Sr = 0,70274—0,70381 свідчать про помірно деплетоване мантійне джерело магмогенерації. Модельний Nd вік магматичного джерела складає TDM = 2,37—2,41 та TCHUR = 1,64—1,67 млрд рр. Практичне значення долерит-діабазової формації БДП може визначатися потенційною Cu-Ni спеціалізацією багатьох відомих долерит-діабазових комплексів.

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

56