Особенности миграции и концентрации ртути в донных отложениях вблизи территорий промышленных зон

Крюченко Н.О., Панаит Э.В.

Представлено результати вивчення вмісту ртуті та  інших важких металів у донних відкладах струмка Пляховий (територія колишнього  заводу  "Радикал", м. Київ), водойм на  території  хімічних комбінатів  "Усолляхімпром"  і "Саянськхімпласт" (Іркутська обл., Росія). Виходячи з положення, що донні відклади водойм є акумулятором забруднювальних  речовин,  простежено  динаміку  забруднення  струмка  Пляховий  протягом  1997—2014  рр.,  в результаті чого виявлено позитивну динаміку очищення донних відкладів від ртуті (1997 — 100 мг/кг, 2002 — 7,6, 2014 — 5), хоча ці значення перевищують фоновий вміст в сотні разів. Процеси сорбції ртуті донними відкладами відіграють важливу роль у контролі її міграції та концентрації і слугують найважливішим механізмом, що впливає на поширення забруднення. Неорганічні сполуки ртуті переходять в елементорганічні  (метилртуть)  і споживаються мікроорганізмами, які, у свою чергу, поглинають риби. Тобто за вмістом ртуті у тканинах риб можна судити про інтенсивність забруднення ртуттю донних відкладів. Проаналізувавши вміст ртуті в донних відкладах (500—710 мкг/кг)  і тканинах риб (окунь, карась, плотва) Братського водосховища, яке відноситься до техногенно забруднених водойм, встановлено, що максимальне накопичення ртуті у тканинах окуня — 20,9 мг/кг (в 35 разів вище за ГДК), плотви — 13,6 (в 45 разів вище за ГДК), карася — 1,91/ кг (в 3 рази вище за ГДК), тобто окунь  і плотва можуть бути індикатором забруднення донних відкладів ртуттю.

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

96