Наведено результати порівняльного дослідження кристалохімічних особливостей цирконів із Zr, REE Азовського та Яструбецького (Україна) та Nb-Ta, Zr, REE Катугінського родовищ (Росія) за допомогою методів фотолюмінесценції (ФЛ) та інфрачервоної спект роскопії (ІЧС). Лужні та сублужні породи протерозойського віку, що їх складають, близькі за геохімічною і металогенічною спеціалізацією, складом породотвірних і акцесорних мінералів. Магматична природа сієнітів Азовського та Яструбецького масивів не викликає сумнівів. Погляди на генезис Катугінського родовища — метасоматичний, метаморфогенний в умовах амфіболітової фації чи магматичний, багато в чому є дискусійними. Особливості внутрішньої будови індивідів цирконів Катугінського родовища та контроль наявних у них включень мінеральних фаз досліджено на растровому електронному мікроскопі в режимі композиційного контрасту (BSE ). Вміст рідкісних і рідкісноземельних елементів-домішок визначено на іонному мікрозонді. Послідовна зміна складу і концентрації власних дефектів [SiO4]4–-тетраедрів (ФЛ), воденьвмісних дефектів (гідроксильних груп та/або молекулярної води) у структурі цирконів і ступеня їхньої кристалічності (ІЧС) віддзеркалює еволюцію кристалізаційної диференціації розплавів, по-різному збагачених леткими компонентами, зокрема, водою і фтором. Епігенетичні перетворення кристалів циркону Катугінського родовища (твердофазна дифузія, підвищення ступеня кристалічності, регенерація з повсюдним формуванням збагачених гафнієм кайм доростання) відбувалися за високої температури (913—918 К, Ti-термометр), близької до значень температури амфіболітової фації метаморфізму, та призвели до змін енергетичного стану киснево-вакансійних дефектів SiO2
20