Наведено результати порівняльного дослідження кристалохімічних особливостей цирконів  із Zr, REE Азовського  та Яструбецького  (Україна)  та Nb-Ta, Zr, REE Катугінського родовищ (Росія) за допомогою методів фотолюмінесценції  (ФЛ)  та  інфрачервоної  спект роскопії (ІЧС). Лужні та сублужні породи протерозойського  віку, що  їх  складають,  близькі  за  геохімічною  і металогенічною  спеціалізацією,  складом  породотвірних і акцесорних мінералів. Магматична природа сієнітів Азовського та Яструбецького масивів не викликає сумнівів. Погляди  на  генезис  Катугінського  родовища  —  метасоматичний,  метаморфогенний  в  умовах амфіболітової фації чи магматичний, багато в чому  є дискусійними. Особливості внутрішньої будови  індивідів  цирконів  Катугінського  родовища  та  контроль наявних у них включень мінеральних фаз досліджено на растровому  електронному  мікроскопі  в  режимі  композиційного контрасту (BSE  ). Вміст рідкісних і рідкісноземельних елементів-домішок визначено на іонному мікрозонді.  Послідовна  зміна  складу  і  концентрації власних  дефектів  [SiO₄]^4–-тетраедрів  (ФЛ),  воденьвмісних дефектів  (гідроксильних  груп та/або молекулярної  води)  у  структурі  цирконів  і  ступеня  їхньої кристалічності  (ІЧС)  віддзеркалює  еволюцію кристалізаційної диференціації розплавів, по-різному збагачених леткими компонентами, зокрема, водою  і фтором.  Епігенетичні  перетворення  кристалів  циркону Катугінського родовища (твердофазна дифузія, підвищення ступеня кристалічності, регенерація з повсюдним формуванням збагачених гафнієм кайм доростання)  відбувалися  за  високої  температури  (913—918 К, Ti-термометр), близької до значень температури амфіболітової фації метаморфізму, та призвели до змін енергетичного стану киснево-вакансійних дефектів SiO₂