Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий і рубідій-стронцієвий методи), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Наведені нові результати рудно-мінералогічного та геохронологічного вивчення рудопроявів та родовищ калій-уранової формації центральної та західної частини УЩ.

Детально вивчений мінералогічний склад уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації представленої апатитом, цирконом, монацитом, торитом, ксенотимом, рабдофанітом, уранінітом, настураном, бранеритом, кофінітом, урановою черню, ліндокітом, молібденітом, самородним вісмутом і вісмутином. Виділені парагенетичні рудні мінеральні асоціації від високо-, середньо- до низькотемпературних.

Встановлено, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. Вірогідно при гранітизації цих порід утворились апліт-пегматоїдні граніти, та пов’язані з ними кремнієво-калієві метасоматити. Про що свідчать числові значення первинних відношень 87Sr/86Sr в плагіоклазах рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів коливаються в досить широкому діапазоні - від 0.70772 до 0.71308, в якому ж знаходяться числові значення первинних відношень 87Sr/86Sr в плагіоклазах кремнієво-калієвих метасоматитів, що підтверджується мінералого-петрографічними дослідженнями про послідовний і одноактний характер формування зруденіння калій-уранової формації. Рудна мінералізація в породах калій-уранової формації УЩ була сформована у віковому інтервалі: Волинський мегаблок – 2080-2040 млн р.; Дністровсько-Бузький мегаблок – 2060-1980 млн р., Голованівська шовна зона – 2040-2020 млн. р.

В результаті проведених досліджень виявлені наступні критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ: структурний, літологічний, магматичний, мінералогічний та ізотопно-геохімічний.

Новизна - вперше для Українського щита детально досліджений речовинний склад та вік родовищ та нових рудопроявів калій-уранової формації та встановлені критерії їх локалізації в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Галузь застосування - Результати НДР використані виробничими організаціями КП «Кіровгеологія» при проведенні геолого-пошукових робіт на уран в різних мегаблоках УЩ.

 

Інші автори: 

Л.М. Степанюк, В.О. Сьомка, С.М. Бондаренко

Ключові слова: 

Керівник: 

РК: 

0113U003382

Роки виконання: 

2013 до 2015