Кристалохімія та спектроскопія егіринів Октябрського масиву та лужних метасоматитів Приазов’я

Хоменко В.М.

Кристалохімічні особливості найпоширенішого фемічного мінералу лужних порід — егірину були досліджені на зразках із нефелінових сієнітів Октябрського масиву та просторово наближених до нього лужних метасоматитів (Східне Приазов’я). У ході роботи застосовано комплекс локальних хіміко-аналітичних та спектроскопічних методів. Особливу увагу приділено виявленню та вивченню притаманних егіринам типів гетеровалентних ізоморфних заміщень, їх залежності від умов утворення (парагенетичних асоціацій мінералів) та зв’язку з інтенсивністю забарвлення. Склад егіринів із 11 зразків порід вивчено за допомогою мікрозонда. Монокристалічні поляризовані оптичні та ІЧ-спектри були отримані, відповідно, в діапазонах 33000—5600 та 7000—1000 см–1. Загальною рисою вивчених лужних піроксенів Октябрського масиву та метасоматитів с. Дмитрівка є дефіцит катіонів у позиції М2, який частково компенсується надлишком Si. Для егіринів метасоматитів характерний підвищений вміст Ті (до 1,1—1,5 % ТіО2) і суттєві домішки Zr (до 0,7—0,8 % ZrО2), а для альбіт-егіринових та астрофілітових метасоматитів — також домішка Mn (до 1,0 % MnО). Варіації складу вивчених егіринів відбуваються головним чином за рахунок гетеровалентних ізоморфних заміщень 2Fe3+(М1) ↔ (Тi, Zr)(М1) + Ме2+(М1) та Fe3+(M1) + Na(М2) ↔ Me2+(M1) + Ca(M2). Розрахований за сумою цих заміщень вміст Fe2+ становить 0—0,04 атоми на елементарну комірку, що не перевищує 5—6 % від загальної кількості іонів Fe. Піроксени з маріуполітів та різних типів метасоматитів розрізняються між собою за співвідношенням Mg/Mn. Оптичні спектри поглинання свідчать про входження іонів Fе3+ і Fе2+ лише у позиції М1 структури. Забарвлення "чистого" егірину в світлих жовто-зелених тонах обумовлено комбінацією смуг переносу заряду О2– → Fе3+ у короткохвильовому діапазоні та Fе2+ → Fе3+ близько 13000 см–1. За збільшення вмісту діопсид-геденбергітової складової всього на 2—5 % і, відповідно, зростання частки Fe2+ в два–три рази в спектрах наближеного до стехіометричного егірину спостерігається стрімке зростання обох цих смуг, що викликає появу насиченого зеленого забарвлення. З цим механізмом пов’язана кольорова зональність егіринів.

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

15