ізотопний вік

Уран­свинцевий вік цирконів гіперстенового плагіогнейсу долини р. Згар (верхнє Побужжя, Український щит)

Геологічний розріз, відслонений долиною р. Згар у районі сіл Городище — Новоселиця та представлений асоціацією  гіперстенових  плагіогнейсів  і  кристалосланців,  вважається  одним  із  стратотипових  розрізів  ендербіто­гнейсової формації  (тиврівської  товщі  дністровсько­бузької  серії палеоархейського  віку). Еоархейські  ізотопні дати (3,65 млрд рр.) Отримано для ендербіто­гнейсів (гіперстенових плагіогнейсів), поширених у районі с. Завалля (середнє побужжя).

Уран­свинцевий вік монацитів біотитових гнейсів середнього Побужжя Українського щита

Біотитові і гранат­біотитові гнейси значно поширені в долині р. Пд. Буг від м. Гайворон до м. Первомайськ. Вони описані в розрізах бузької серії, тиврівської, зеленолевадівської товщ дністровсько­бузької серії, де їх вважають стратигенними  утвореннями. За  нашими  спостереженнями, більшість біотитових і  гранат­біотитових гнейсів утворилась у результаті структурно­мета морфічних перетворень піроксенових плагіогнейсів і ендербіто­гнейсів, які супроводжувалися кремній­калієвим метасоматозом.

Радіогеохронологія порід зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Стаття 2. Геохронологія породних комплексів Дністровсько-Бузького мегаблоку

Ця стаття є продовженням статті (опублікована у "Мінералогічному журналі", 2016, № 1). У ній було викладено результати вивчення акцесорних мінералів із порід, що складають структурно-речовинні комплекси Росинсько-Тікицького мегаблоку у зоні його зчленування з північною частиною Дністровсько-Бузького мегаблоку.

Радіогеохронологія порід зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Стаття 1. Геохронологія породних комплексів Росинсько-Тікицького мегаблоку

З застосуванням методу мас-спектрометрії визначено вік цирконів і монацитів із проб, відібраних з метаморфічних та ультраметаморфічних порід Росинсько-Тікицького мегаблоку у межах північної частини зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Установлено, що ізотопний вік цирконів і монацитів становить 2,04—2,1 млрд рр.

Акцессорный циркон (состав, изотопный возраст) из эндербитов Литинского блока (УЩ)

Изучены цирконы из эндербитов Литинского и Малиновского карьеров, Sm-Nd возраст которых по (DM) составляет 3650 млн лет. U-Pb возраст цирконов из эндербитов Литинского карьера равен ~2,8 млрд лет, Малиновского ~2,9 млрд лет. В эндербитах Литина наблюдается унаследованность основных характеристик цирконов от цирконов субстрата с U-Pb возрастом более 3650 млн лет. В карьере с.

Ізотопний вік, геохімічні та мінералогічні особливості пегматитів в анортозитах Володарськ-Волинського масиву, Коростенський плутон

Складні за будовою пегматитові тіла широко розповсюджені серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву — найбільшого анортозитового масиву у складі Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону. Пегматити зазвичай утворюють жилоподібні тіла або ізометричні виділення розміром до 2 м. Жилоподібні тіла нерідко містять порожнини. В окремих випадках вдавалось спостерігати розшарованість пегматитових тіл на мела нократову (нижня частина тіл) та гранітоїдну (верхня частина) складові.

Геохімія та ізотопний склад Sr і Nd в інтрузивних тілах високотитанистих долеритів Волині

Субвулканічні тіла високотитанистих долеритів широко розповсюджені на Волині у потужній товщі теригенних відкладів поліської серії. Відомо понад 10 ділянок розвитку інтрузивних тіл долеритів, кожне з яких — це силоподібне тіло площею до сотень квадратних кілометрів. Більшість тіл належать до внутрішньоформаційних утворень, але в поодиноких випадках зафіксовано залягання інтрузиву між відкладами поліської та волинської серій. Вік цих порід надійно не визначений. Інтрузивні тіла слабодиференційовані.

Особливості речовинного складу та ізотопний вік Руськополянських рідкіснометалевих гранітів Українського щита

Розглянуто мікроструктури, мінералогічний та хімічний склад метасоматично змінених рідкіснометалевих гранітів, розвинутих у південно-східній частині Руськополянського масиву. За деякими структурними та більшістю петрохімічних особливостей руськополянські граніти виявились подібними до гранітів рапаківі корсунь-новомиргородського комплексу. За допомогою класичного ізотопного уран-свинцевого методу встановлено час кристалізації цирконів із рідкіснометалевих гранітів Руськополянського масиву.

Підписатися на RSS - ізотопний вік