Український щит

Геохронологія плагіогранітів “шереметівського” комплексу (Волинський мегаблок Українського щита)

За допомогою класичного ізохронного уран-свинцевого методу встановлено час кристалізації цирконів із плагіогранітів шереметівського комплексу, поширених західніше від Коростенського плутону. Вік водянопрозорих призматичних світло- та коричнювато-рожевих кристалів циркону, відібраних із неелектромагнітної фракції (а, отже, й плагіогранітів), становить 2092,2 ± 3,2 млн рр.

Возраст щелочно-ультраосновных пород Болярковской интрузии (северо-западная часть Украинского щита)

Щелочно-ультраосновные породы Болярковской интрузии по составу соответствуют оливиновым мельтейгитам, ийолитам и якупирангитам и относятся к гипабиссальной фации. Возраст циркона из этих пород составляет 2023—2046 млн лет (U-Pb метод), а позднемагматических амфиболов промежуточного состава между гастингситом и эденитом — 2000 ± 25 млн лет (K-Ar метод).

Мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів Капустянського кварцово-жильного рудопрояву (південно-західна частина Українського Щита)

За даними дослідження мінерального складу і флюїдних включень у мінералах (кварці, кальциті, польовому шпаті, гранаті) Капустянського кварцово-жильного рудопрояву у південно-західній частині Українського щита встановлено температурний режим і склад флюїдів періоду формування Au-зруденіння, що дало змогу відтворити мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів.

Геохронология и геодинамика архейских мегаблоков Украинского щита

Український щит формувався від еоархею до мезопротерозою у результаті поліциклічних тектоно-магматичних процесів. Архейські породні асоціації утворилися в результаті дії мантійних плюмів. У палеоархейських породах Дністровсько-Бузького і Приазовського мегаблоків виділяють синхронні за часом формування магматичні комплекси (тоналіти, ендербіти) віком 3,65; 3,5 і 3,3 млрд рр., що вказує на їх приналежність до одного протократону, фрагменти якого спостерігаються також в межах Воронезького кристалічного масиву.

Метасоматические процессы в формировании золоторудных проявлений в докембрии Украинского щита

На підставі комплексного і детального вивчення речовинного складу мінералів і порід золоторудних проявів докембрію Українського щита, термодинамічного аналізу мінеральних рівноваг, мікроструктурного аналізу планів метаморфічних деформацій, виявлена еволюційна послідовність процесів формування більшості золоторудних проявів докембрію УЩ: золоторудні концентрації утворювались в розламно-тріщинних зонах при метасоматозі, а потім перероблялися пластичними деформаціями і регіональним метаморфізмом; золотоносний гідротермальний флюїд мав лужну реакцію і в ньому були розчинені к

Наложенные вторичные ореолы рассеяния золотого оруденения и их поисковое значение в условиях Украинского щита

Стаття ґрунтується на результатах комплексного вивчення первинних і вторинних ореолів та потоків розсіювання золоторудних об’єктів у Середньопридніпровському, Приазовському і Побузькому районах Українського щита. Охарактеризовані параметри накладених вторинних ореолів і літохімічних потоків розсіювання цих об’єктів. Вперше в Україні вивчено форми знаходження золота у накладених вторинних ореолах золоторудних родовищ (на прикладі родовища Балка Широка).

Радіогеохронологія процесів метасоматозу в кристалічних породах Українського щита

На основі аналізу опублікованих матеріалів і нових результатів, (переважно уран-свинцевого ізотопного датування) виділено шість етапів прояву процесів метасоматозу в кристалічних породах УЩ. Перші чотири проявилися в археї у кристалічних породах редньопридніпровського мегаблоку.

Типи лужних метасоматитів Українського щита та фації їх глибинності

Український щит є одним із найбагатших на лужні метасоматити регіонів. Виділяються такі типи лужних метасоматитів: 1) феніти, пов’язані з масивами і окремими інтрузивними тілами лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації; 2) ураноносні метасоматити калій-уранової та натрій-уранової формації; 3) аподжеспілітові лужні метасоматити. У Східному Приазов’ї наявні апогранітоїдні (найбільш поширені), апокварцитові і апобазитові феніти.

Особливості формування Дібровського REE-U-Th родовища на Українському щиті (за флюїдними включеннями у кварці)

Генезис Дібровського REE-U-Th родовища — показовий приклад формування гідротермальної системи мінералоутворення в результаті прогріву тріщинних вод рідкими СО2-флюїдами. Фаза рідкого СО2-флюїду в мінералоутворювальній системі існувала протягом тривалого часу формування родовища — від високо термобаричних потоків (орієнтовно ≥(1000—1100) °С і ≥(720—760) МПа) до гетерогенної системи "водний розчин + рідкий СО2-флюїд" (до 230—245 °С і ~ 110 МПа й нижче).

Сторінки

Підписатися на RSS - Український щит