Український щит

Типохімізм апатиту із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського і Коростенського анортозит-рапаківігранітних плутонів (Україна)

Досліджено апатит із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського (Носачівське родовище) і Коростенського (Пенизевицький рудопрояв) анортозит-рапаківігранітних плутонів. Руди з них представлені норитами з високим (25—50 %) вмістом ільменіту і порівняно низьким (1—3 %) апатиту. При цьому апатит кристалізувався переважно на пізньомагматичному етапі (часто приурочений до інтерстицій між ільменітом, гіперстеном і плагіоклазом або ж до гранофірових ділянок у нориті).

Уран-свинцевий ізотопний вік монациту із двослюдяного граніту Мокромосковського масиву

Вікове положення гранітоїдів Мокромосковського масиву в Кореляційній хроностратиграфічній схемі знаходиться на рівні 2,8 млрд рр., що встановлено за результатами уран-свинцевого ізотопного датування двослюдяних гранітів за цирконом. Проте, згідно з результатами петрографічного дослідження типового мокромосковського двослюдяного граніту та вивчення особливостей анатомії кристалів циркону, вилучених з нього, засвідчено неможливість використання останніх для встановлення істинного віку цих гранітоїдів через реліктові ядра, що відмічаються у значній кількості кристалів.

Уран-свинцева радіогеохронологія за цирконом гранітоїдів Кудашівського масиву (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита)

Кудашівський масив займає центральну частину однойменного купола. Він знаходиться поблизу Верхівцевської зеленокам’яної структури й обрамлений породами, що її виповнюють з усіх боків, окрім південного заходу. Масив має ізометричну форму і визначається як діапір, накладений на плагіограніти. Гранітоїди Кудашівського масиву належать до демуринського комплексу, вони утворились за рахунок дніпропетровського та саксаганського комплексів і давнього метаморфічного субстрату.

Структурная позиция тел ураноносных щелочных натриевых метасоматитов в зоне Адабашского разлома

Описаны гидротермально-метасоматические преобразования гранитоидов новоукраинского комплекса в зоне Адабашского разлома (Новоукраинский массив Украинского щита), приведшие к изменению химического состава и петрофизических свойств пород. В отличие от практически немагнитных гранитоидов щелочные натриевые метасоматиты, возникшие на их месте, обладают повышенной магнитной восприимчивостью, которая обусловлена образованием магнетита. Зоны метасоматических изменений выделены с использованием петрофизического метода картирования метасоматитов.

Структуры и текстуры течения в железисто-кремнистых формациях Украинского щита

Проведенные исследования являются попыткой обобщения фактического материала о седиментогенных структурах и текстурах течения в железисто-кремнистых сланцевых формациях докембрия Украинского щита. На основе анализа этих материалов установлены и систематизированы их генетические особенности. На примере конкретных объектов рассмотрены условия и геологическая обстановка формирования.

Минералы циркония из кимберлитов Новоласпинских трубки и дайки (юго-восток Украинского щита)

Кимберлиты представлены слюдистой разновидностью диатремовой и гипабиссальной фаций. По геологическим данным возраст их среднедевонский. В них обнаружены и изучены циркон, бадделеит, цирконолит и кальциртит. Установлено, что эти минералы кристаллизовались из кимберлитового расплава на разных этапах его эволюции: циркон — на протомагматическом, бадделеит, цирконолит и кальциртит — на позднемагматическом. Циркон по составу близок к цирконам кимберлитового типа из других регионов. Для него характерно низкое содержание U, Th и РЗЭ, HfO2 = 1,2—1,8 %, εHf = 8—10.

Возраст цирконов из эндербито-гнейсов Среднего Побужья (Днестровско-Бугский мегаблок Украинского щита)

С помощью ион-ионного микрозонда SHRIMP-II изучены уран-свинцовые изотопные системы разных генераций циркона из трех проб эндербито-гнейсов, распространенных в районе с. Завалье (Среднее Побужье) — карьерах Одесском, Казачий Яр и Завальевском графитовом. Протолитом эндербито-гнейсов были магматические породы, о чем свидетельствует анатомия кристаллов циркона. Ранняя "магматическая" генерация циркона в них представлена идиоморфными ядрами с тонкой концентрической зональностью, повторяющей контур ядра.

Геохронологія плагіогранітів “шереметівського” комплексу (Волинський мегаблок Українського щита)

За допомогою класичного ізохронного уран-свинцевого методу встановлено час кристалізації цирконів із плагіогранітів шереметівського комплексу, поширених західніше від Коростенського плутону. Вік водянопрозорих призматичних світло- та коричнювато-рожевих кристалів циркону, відібраних із неелектромагнітної фракції (а, отже, й плагіогранітів), становить 2092,2 ± 3,2 млн рр.

Возраст щелочно-ультраосновных пород Болярковской интрузии (северо-западная часть Украинского щита)

Щелочно-ультраосновные породы Болярковской интрузии по составу соответствуют оливиновым мельтейгитам, ийолитам и якупирангитам и относятся к гипабиссальной фации. Возраст циркона из этих пород составляет 2023—2046 млн лет (U-Pb метод), а позднемагматических амфиболов промежуточного состава между гастингситом и эденитом — 2000 ± 25 млн лет (K-Ar метод).

Мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів Капустянського кварцово-жильного рудопрояву (південно-західна частина Українського Щита)

За даними дослідження мінерального складу і флюїдних включень у мінералах (кварці, кальциті, польовому шпаті, гранаті) Капустянського кварцово-жильного рудопрояву у південно-західній частині Українського щита встановлено температурний режим і склад флюїдів періоду формування Au-зруденіння, що дало змогу відтворити мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів.

Сторінки

Підписатися на RSS - Український щит