Флюоцерит  (тисоніт)  (Сe, La)F₃ — мінерал, що рідко трапляється в природі. в Україні флюоцерит виявлено в декількох місцях Українського щита. у камерних пегматитах Волині він спостерігається лише у вигляді включень у кристалах топазу, кварцу й флюориту з камер вільного росту.

Вивчено морфологію кристалів і агрегатів граутиту із брекчієво-тріщинуватих зон Заваллівського родовища графіту. розмір найбільших кристалів досягає 0,5—0,6 см, а агрегатів — декількох сантиметрів. на кристалах граутиту гоніометрично виявлено сім простих форм: ромбічні призми — {110}, {021}, {120} і {130}, пінакоїди — {010} і {100}, ромбічну дипіраміду {111}, з них форми {120}, {130} і {100} є другорядними. виділено шість морфологічних типів кристалів граутиту з різним набором простих форм та розвитком  їх граней  і декілька типів агрегатів кристалів.

Проаналізовано склад амфіболів із кристалічних порід фундаменту Новополтавської ділянки в межах Чернігівської зони розлому Західного Приазов’я. Означено дві групи амфіболів, перша з яких пов’язана з етапом мігматизації гранулітового комплексу, друга — з формуванням ореола фенітизації навколо карбонатитового масиву, що накладається на першу асоціацію. З етапом мігматизації пов’язані амфіболи кальцієвої підгрупи (магнезіогорнбленди) із різним рівнем вмісту лугів та витриманим співвідношенням K/Na та Al/Si.

У межах Північно-Західного району Українського щита розповсюджена велика кількість дайок і розшарованих інтрузивів нікеленосних толеїтових долеритів та габроїдів. Ці дайки та масиви розглянуто як канали, по яких в умовах розтягнення вкорінювалися і виливалися на поверхню базальтові розплави (ці базальтові потоки тепер повністю еродовані), або як синколізійні породні комплекси, що виникли внаслідок кристалізації мантійних розплавів під час колізії Фенноскандинавського та Волго-Сарматського сегментів Східно-Європейської платформи.

РЕЗЮМЕ