Этапы формирования побужского гранулитового комплекса по данным изотопно-геохронологических исследований (Среднее Побужье, Украинский щит)

В статье изложены результаты изучения геологии, состава, возраста, этапов преобразования породной ассоциации, вскрытой Одесским карьером (правый борт долины р. Южный Буг, севернее с. Завалье). Наиболее древняя составляющая побужского гранулитового комплекса — гнейсо-эндербиты. Эти породы крайне неоднородны: среди них наблюдаются массивные разности со слабо проявленной сланцеватостью, более рассланцованные с намечающимся обособлением кварц-полевошпатового материала, а также милонитизированные, полосчатые и мигматизированные гнейсо-эндербиты.

Геотектонические факторы локализации коренных источников алмаза и их роль в оценке перспектив алмазоносности Украинского щита

В статье рассмотрены палеогеодинамические факторы локализации коренных источников алмаза в свете сравнительного анализа Украинского щита с алмазоносными провинциями. Приуроченность к архейским кратонам ("правило Клиффорда") остается важным, но не единственным тектоническим критерием оценки перспектив коренной алмазоносности.

Геохімічна характеристика та рудна спеціалізація архейських кумулятивних перидотитів Середньопридніпровського мегаблоку (Український щит)

Розглянуто деякі мінералогічні, текстурно-структурні та геохімічні характеристики архейських ультрабазитів Сурської зеленокам’яної структури і розшарованої Олександрівської інтрузії Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області. Для порівняння використано результати 80 хімічних аналізів ультрабазитів — це матеріали М.П. Семененка, Л.В. Бойка, І.Н. Бордунова, В.В. Сукача, М.М. Ільвицького, О.Б. Фоміна, Г.В. Артеменка. Всі хімічні аналізи були перераховані на суму 100 %.

Уран-свинцева геохронологія порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита

У статті наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву (2029,1 ± 2,5 млн рр.), визначений уран-свинцевим ізотопним методом за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації (2029 ± 6,2 млн рр.), встановленим тим самим методом за уранінітом.

Уран-свинцевий вік кластогенного монациту із метапісковика скелюватської світи Криворізької структури

Стаття є продовженням публікацій, присвячених радіогеохронологічному вивченню метаморфічних утворенькриворізької серії Кривбасу.

Палеоархейский возраст (3,56 млрд лет) тоналитовых гнейсов Приазовского мегаблока и проблемы алмазоносности восточной части Украинского щита

В Западноприазовском блоке впервые установлен палеоархейский возраст (3560 ± 69 млн лет) тоналитовых гнейсов. Полученные данные позволяют сделать вывод о палеоархейском возрасте кристаллического фундамента Приазовского мегаблока, что расширяет перспективы выявления алмазоносных формаций в Западно при азовском террейне этого региона.

Деякі геохімічні та петрологічні критерії еволюції Октябрського масиву лужних порід (Україна)

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Октябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (порівняно з іншими породами) диференційованість.

Генезис та вік циркону із амфіболіту новокриворізької світи Криворізької структури

За допомогою методів оптичної та електронної мікроскопії вивчено морфологію та анатомію кристалів циркону із амфіболіту нижньої метабазитової частини Криворізької структури. Встановлено, що кристали циркону представлені кількома різними за оптичними характеристиками генераціями. З використанням іон-іонного мікрозонду Shrimp II вивчено уран-свинцеві ізотопні системи різних генерацій циркону. Встановлено декілька різновікових зон росту (генерацій) кристалів циркону: 2,97, 2,83—2,80, 2,03—2,00 і 1,78 ± 0,01 млрд рр.

87Sr/ 86Sr в апатитах із лужних і основних порід Українського щита

Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (⁸⁷Sr/⁸⁶Sr) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов’язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення ⁸⁷Sr/ ⁸⁶Sr 0,702—0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело.

Геохронологія плагіогранітів "шереметівського" комплексу (Волинський мегаблок Українського щита)

За допомогою класичного ізохронного уран-свинцевого методу встановлено час кристалізації цирконів із плагіогранітів шереметівського комплексу, поширених західніше від Коростенського плутону. Вік водяно-прозорих призматичних світло- та коричнювато-рожевих кристалів циркону, відібраних із неелектромагнітної фракції (а, отже, й плагіогранітів), становить 2092,2 ± 3,2 млн рр.

Украинский щит