ПЕГМАТИТИ

Натан Ілліч Гінзбург (1917—1984) — засновник сучасної прикладної мінералогії (до 100­річчя від дня народження)

Н.І. Гінзбург був лідером у галузі мінералогії й геохімії родовищ рідкісних металів, розширив та поглибив учення про пегматити. Вчений створив потужну школу прикладної мінералогії, в якій найбільше розвивав три її розділи — пошукову мінералогію, технологічну мінералогію, вчення про нові види мінеральної сировини.

 

 

 

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).

Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.

Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Геохімічні особливості кристалічних порід центральної частини Кочерівської западини (Український щит)

Визначені геохімічні особливості та характер розподілу елементів у породах центральної частини Кочерівської западини УЩ. Встановлено, що для кристалічних порід цієї структури характерні два типи геохімічних асоціацій. Ці асоціації притаманні двом окремим формаціям порід: перший – Th, U, Bi, Mo, Pb – урановим родовищам калій-уранової формації, другий – Cr, Ni, Co, Cu, Zn, V, Sc – метабазитам.

Ізотопний вік, геохімічні та мінералогічні особливості пегматитів в анортозитах Володарськ-Волинського масиву, Коростенський плутон

Складні за будовою пегматитові тіла широко розповсюджені серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву — найбільшого анортозитового масиву у складі Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону. Пегматити зазвичай утворюють жилоподібні тіла або ізометричні виділення розміром до 2 м. Жилоподібні тіла нерідко містять порожнини. В окремих випадках вдавалось спостерігати розшарованість пегматитових тіл на мела нократову (нижня частина тіл) та гранітоїдну (верхня частина) складові.

Пегматити Коростенського плутону (Український Щит): новий геохімічний банк даних та перспективи його подальшого застосування

З метою побудови моделі формування пегматитів Коростенського плутону, з якої випливали б критерії наявності, характеру та масштабів їх рудоносності, а також ознаки відмінності їх магматогенних та метаморфогенних типів, створено геохімічний банк даних малих пегматитових тіл Коростенського плутону. Вони, подібно до крупних промислових тіл, демонструють все розмаїття генетичних зв'язків, геологічних умов та механізмів реалізації пегматитового процесу, але більше придатні для репрезентативного опробування.

Ізотопний вік, геохімічні та мінералогічні особливості пегматитів в анортозитах Володарськ-Волинського масиву, Коростенський плутон

Складні за будовою пегматитові тіла широко розповсюджені серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву — найбільшого анортозитового масиву у складі Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону. Пегматити зазвичай утворюють жилоподібні тіла або ізометричні виділення розміром до 2 м. Жилоподібні тіла нерідко містять порожнини. В окремих випадках вдавалось спостерігати розшарованість пегматитових тіл на меланократову (нижня частина тіл) та гранітоїдну (верхня частина) складові.

Геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 358 с., 80 рис., 57 табл.,  20 джерел.

Об'єкт досліджень – рудопрояви рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ). 

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію УЩ.

Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.

Підписатися на RSS - ПЕГМАТИТИ