Викладенo результати мінералогічного вивчення різною мірою рибекітизованих бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів) Криворізького басейну. Руди, перетворені внаслідок натрієвого метасоматозу, складають більше половини загальної маси продуктивних товщ Первомайського, Ганнівського, Петрівського, Артемівського родовищ, представлені також у продуктивних товщах Інгулецького, Валявкинського та інших родовищ Кривбасу.
Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).
Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.
Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.
Рідкісноземельне зруденіння родовища Балка Корабельна сформовано в результаті процесів магнезіально-залізисто-калієвого метасоматозу по пегматитах і вмісних плагіогранітах. З калієвим метасоматозом пов’язано формування уранового зруденіння кремній-калієвої формації. На уранових родовищах цієї формації (Південне, Калинівське, Лозуватське і ряд інших рудопроявів) метасоматичні зміни відбувалися у декілька стадій — мікро - клінізації, біотитизації та окварцювання.
Наведено нові дані щодо структурно-речовинних комплексів палеопротерозою, що вміщують благородні метали, та їх парагенезисів у двох просторово роз’єднаних і різних за складом вмісних залізистих кварцитів і чорних сланців рудних районів Курської магнітної аномалії. Встановлено багатостадійний характер формування благороднометалевого зруденіння, визначено однотипний склад мінеральних фаз у залізистих кварцитах, сланцях і метасоматитах, що свідчить про приналежність їх до одної рудоутворювальної системи, яка тривалий час розвивалася.
Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти.