Монацит

Вік монациту кристалічних порід нижньої течії р. Ятрань (Дністровсько-Бузький мегаблок Українського щита) за уран-свинцевим методом

Виконано уран-свинцеве ізотопне датування за монацитом кристалічних порід, поширених у бортах долини р. Ятраньвід с. Коржова до с. Покотилово. Визначено вік монацитів двопольовошпатових гранітів, млн. рр.:не змі нений граніт (с. Давидівка) 2042,7 ± 1,2, тектонізований граніт (с. Коржова) 2036,2 ± 4,7. Уран-свинцева ізотопна система монациту тектонізованого пегматоїдного граніту (с. Дубова) є складнішою ніж двостадійна, що вірогідно обумовлено порушенням закритості ізотопної системи в результаті накладання тектонічних деформацій.

Уран­свинцевий вік монацитів біотитових гнейсів середнього Побужжя Українського щита

Біотитові і гранат­біотитові гнейси значно поширені в долині р. Пд. Буг від м. Гайворон до м. Первомайськ. Вони описані в розрізах бузької серії, тиврівської, зеленолевадівської товщ дністровсько­бузької серії, де їх вважають стратигенними  утвореннями. За  нашими  спостереженнями, більшість біотитових і  гранат­біотитових гнейсів утворилась у результаті структурно­мета морфічних перетворень піроксенових плагіогнейсів і ендербіто­гнейсів, які супроводжувалися кремній­калієвим метасоматозом.

Особливості U-Pb ізотопних систем цирконів і монацитів асоціації граніт — "ксеноліт": петрологічні та геологічні наслідки

За результатами уран-свинцевого ізотопного датування цирконів із ендербітогнейсів, у тому числі палеопротерозойських гранітних анатектичних виплавок та тіл мафітових гранулітів, поширених північніше с. Завалля, було виявлено менший (близько 30 млн рр.) Вік цирконів мафітів, порівняно з віком цирконів із гранітів. Аналогічна ситуація спостерігається в породній асоціації верхнього Побужжя. Для пояснення цього явища було запропоновано дві концепції.

Радіогеохронологія порід зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Стаття 2. Геохронологія породних комплексів Дністровсько-Бузького мегаблоку

Ця стаття є продовженням статті (опублікована у "Мінералогічному журналі", 2016, № 1). У ній було викладено результати вивчення акцесорних мінералів із порід, що складають структурно-речовинні комплекси Росинсько-Тікицького мегаблоку у зоні його зчленування з північною частиною Дністровсько-Бузького мегаблоку.

Радіогеохронологія порід зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Стаття 1. Геохронологія породних комплексів Росинсько-Тікицького мегаблоку

З застосуванням методу мас-спектрометрії визначено вік цирконів і монацитів із проб, відібраних з метаморфічних та ультраметаморфічних порід Росинсько-Тікицького мегаблоку у межах північної частини зони зчленування Дністровсько-Бузького та Росинсько-Тікицького мегаблоків. Установлено, що ізотопний вік цирконів і монацитів становить 2,04—2,1 млрд рр.

Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит) .

У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій.

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування

Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти.

Возраст и генезис метаморфических пород драгунской толщи в западной части Белоцерковской структуры (Приазовский мегаблок)

Основные кристаллосланцы гранулитовой фации драгунской толщи претерпели регрессивный метаморфизм 2,04—2,07 млрд лет тому назад в результате внедрения палеопротерозойских гранитов. Гранат-биотитовые гнейсы драгунской толщи — это бластомилониты по архейским тоналитам. По минералогическим особенностям, уран-свинцовым и торий-урановым изотопным характеристикам циркон из гранат-биотитовых гнейсов аналогичен циркону из палеоархейских (3560 млн лет) тоналитовых гнейсов.

Сторінки

Підписатися на RSS - Монацит