ГРАНІТИ

Радіоекологія гранітних родовищ західної частини Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита

Плотніков О.В., Єфіменко В.В.
Державний вищій навчальний заклад «Криворізький національний університет»
50027, пр. Віталія Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна

Геохімічні особливості кристалічних порід центральної частини Кочерівської западини (Український щит)

Визначені геохімічні особливості та характер розподілу елементів у породах центральної частини Кочерівської западини УЩ. Встановлено, що для кристалічних порід цієї структури характерні два типи геохімічних асоціацій. Ці асоціації притаманні двом окремим формаціям порід: перший – Th, U, Bi, Mo, Pb – урановим родовищам калій-уранової формації, другий – Cr, Ni, Co, Cu, Zn, V, Sc – метабазитам.

Геологія та геохронологія гранітоїдів житомирського комплексу (Волинський мегаблок Українського щита)

Розглянуто геологічні умови формування різних структурно-речовинних типів гранітоїдів житомирського комплексу, що залягають серед гетерогенних за складом і генезисом вмісних порід кристалічного фундаменту. Класичним уран-свинцевим методом за монацитом проведено визначення ізотопного віку цих порід у центральній частині Волинського мегаблоку Українського щита — тобто на території, де раніше радіогеохронологічні дослідження фактично не виконували.

Ізотопна геохімія гранітного "валуна" із псевдоконгломерату тетерівської серії (північно-західна частина Українського щита

У районі с. Леніне серед гнейсів тетерівської серії розповсюджені так звані метаконгломерати, що являють собою заокруглені фрагменти ("гальки" та "валуни") переважно гранітоїдного складу. Щодо генезису цих порід висловлювались різні точки зору — їх описували як метаосадові утворення чи утворення тектонічного походження. Для з’ясування цього питання були проведені ретельні дослідження віку гранітів одного з "валунів", а також ізотопного та геохімічного складу. Порода, якою складено "валун", — це амфібол-біотитовий плагіограніт.

Уран-свинцева радіогеохронологія за цирконом гранітоїдів Кудашівського масиву (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита)

Кудашівський масив займає центральну частину однойменного купола. Він знаходиться поблизу Верхівцевської зеленокам’яної структури й обрамлений породами, що її виповнюють з усіх боків, окрім південного заходу. Масив має ізометричну форму і визначається як діапір, накладений на плагіограніти. Гранітоїди Кудашівського масиву належать до демуринського комплексу, вони утворились за рахунок дніпропетровського та саксаганського комплексів і давнього метаморфічного субстрату.

Середньотемпературні кварц-плагіоклаз-епідотові метасоматити Токівського гранітного масиву

Вперше отримано комплексні мінералогічні та геохімічні дані про кварц-плагіоклаз-епідотові метасоматити Токівського гранітоїдного масиву Українського щита. На основі аналізу метасоматичної зональності показано, що ці породи утворилися під дією середньотемпературних кислотних розчинів кальцієвої спеціалізації. Визначено морфологічні, геохімічні та вікові відмінності між цирконами токівських гранітів і цирконами досліджених метасоматитів.

Особливості речовинного складу та ізотопний вік Руськополянських рідкіснометалевих гранітів Українського щита

Розглянуто мікроструктури, мінералогічний та хімічний склад метасоматично змінених рідкіснометалевих гранітів, розвинутих у південно-східній частині Руськополянського масиву. За деякими структурними та більшістю петрохімічних особливостей руськополянські граніти виявились подібними до гранітів рапаківі корсунь-новомиргородського комплексу. За допомогою класичного ізотопного уран-свинцевого методу встановлено час кристалізації цирконів із рідкіснометалевих гранітів Руськополянського масиву.

Петрологія, тектоногенез і датування палеопротерозойського гранітного магматизму та лужного метасоматозу Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 226 с.,  111 рис.,  40 табл., 175 джерел.

Об'єкт дослідження – палеопротерозойські гранітоїди та метасоматити Українського щита (УЩ).

Мета роботи – вирішення проблем петрохімії й механізму гранітизації палеопротерозойських комплексів, а також віку, природи та палеотектонічного режиму палеопротерозойського лужного метасоматозу й уранового зруденіння УЩ.

Геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 358 с., 80 рис., 57 табл.,  20 джерел.

Об'єкт досліджень – рудопрояви рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ). 

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію УЩ.

Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.

Підписатися на RSS - ГРАНІТИ