Досліджено перетворення гематиту та гетиту на магнетит шляхом обробки водними розчинами солей заліза і лугу за їх нагрівання. Процеси перетворення вивчено на прикладі гетитової руди Керченського залізорудного басейну, гетитової та гематитової руд Криворізького залізорудного басейну і гематитового концентрату із Кривого Рогу. До вихідної подрібненої сировини послідовно додавали розчин солі двовалентного заліза та лугу з подальшим нагрівом за температури 98 °С упродовж 30 хв.
Ґраткоподібний агрегат гетиту виник у зоні гіпергенезу внаслідок прояву складних процесів фізичного та хімічного вивітрювання (окиснення) магнетитових руд. Потужна гідратація, великі значення pН і Еh, а також кристалохімічні чинники призвели до руйнації магнетиту та переходу його в колоїдний розчин, з якого у тріщинній системі формувався ґраткоподібний агрегат.
За допомогою методів мессбауерівської спектроскопії та магнітних вимірів вивчено кінетику "старіння" магнітовпорядкованих наночастинок, синтезованих нами методом гідротермічного осадження в атмосфері азоту, під час їх зберігання в умовах природного середовища протягом 1817 діб. Діагностовано фазовий склад синтезованого зразка і простежено його зміни протягом фіксованих термінів зберігання. Панівною фазою в складі синтезованих частинок, внесок поглинання якої в сумарний мессбауерівський спектр (МС) складає 89 %, є магнетит — феримагнетик і головний носій магнетизму.
Наведено узагальнені дані з морфології продуктів земного вивітрювання метеоритів із колекції Національного науково-природничого музею НАН України. Запропоновано морфологічну класифікацію продуктів вивітрювання в усіх типах метеоритів. Продукти вивітрювання вперше класифіковано на три типи: площинний, ізометричний і видовжений, що характеризують просторове розміщення і особливості морфології вторинних екзогенних мінералів у метеоритних зразках.
За допомогою методів мессбауерівської спектроскопії, РФА та магнітометрії досліджено вплив термічної обробки в присутності крохмалю на фазові перетворення і магнітні властивості чотирьох зразків тютюнових руд із Керченського залізорудного басейну. Термічна обробка призводила до перетворення гетиту, який входить до складу ви-хідних зразків руд і має антиферомагнітну структуру, на магнетит з феримагнітною структурою. Для гетиту тютюнових руд характерно входження води до структури і прояв ізоморфізму Fe3+ → Al.
Звіт про НДР: 1 книга, 55 сторінок, 31 ілюстрація, 10 таблиць, 33 посилання.
Об’єкт дослідження – колекція зразків залізних руд з Криворізького та Керченського залізорудних регіонів, а також синтетичні оксиди та гідроксиди заліза .
Мета роботи: Метою проекту є експериментальне вивчення і теоретичний аналіз закономірностей і механізмів перетворення кристалічної структури і магнітних властивостей залізистих оксидів і оксигідроксидів під впливом зовнішніх факторів.
За допомогою методів мессбауерівської спектроскопії та рентгенофазового аналізу діагностовано фази магеміту і гетиту в тонкодисперсних продуктах земного вивітрювання октаедриту Сіхоте-Алінь та фази магеміту, камаситу і теніту в окиснених металевих пластинках атакситу Чінге. Наявність різного стану магнітного впорядкування іонів Fe3+ (магнітновпорядкованого і суперпарамагнітного) у структурі гетиту з метеорита Сіхоте-Алінь пов’язана з утворенням у мінералі кристалітів різного розміру.
English
Українська