геохімія

Геохімія піроксенових плагіогнейсів (ендербітів) Побужжя та ізотопний склад гафнію в цирконах

Викладено результати визначення хімічного та ізотопного складу стронцію і неодиму у пробах порід гранулітового комплексу Побужжя. Досліджено гіперстенові плагіогнейси (ендербіто-гнейси) і мафітові та ультрамафітові кристалосланці. Окрім того, наведено результати визначення ізотопного складу гафнію в цирконах з ендербіто-гнейсів. За первинним походженням зазначені породи належать до магматичних. Ендербіто-гнейси діоритового складу містять полігенний комплекс кристалів циркону, що формувались впродовж тривалого часу — від 3790 до 1855 млн рр. тому.

Ізотопна геохімія гранітного "валуна" із псевдоконгломерату тетерівської серії (північно-західна частина Українського щита

У районі с. Леніне серед гнейсів тетерівської серії розповсюджені так звані метаконгломерати, що являють собою заокруглені фрагменти ("гальки" та "валуни") переважно гранітоїдного складу. Щодо генезису цих порід висловлювались різні точки зору — їх описували як метаосадові утворення чи утворення тектонічного походження. Для з’ясування цього питання були проведені ретельні дослідження віку гранітів одного з "валунів", а також ізотопного та геохімічного складу. Порода, якою складено "валун", — це амфібол-біотитовий плагіограніт.

Геохімія та ізотопний склад Sr і Nd в інтрузивних тілах високотитанистих долеритів Волині

Субвулканічні тіла високотитанистих долеритів широко розповсюджені на Волині у потужній товщі теригенних відкладів поліської серії. Відомо понад 10 ділянок розвитку інтрузивних тіл долеритів, кожне з яких — це силоподібне тіло площею до сотень квадратних кілометрів. Більшість тіл належать до внутрішньоформаційних утворень, але в поодиноких випадках зафіксовано залягання інтрузиву між відкладами поліської та волинської серій. Вік цих порід надійно не визначений. Інтрузивні тіла слабодиференційовані.

Питання технологічності при використанні соляних формацій для ізоляції шкідливих відходів

Накопление в Украине значительных объемов радиоактивных и токсичных отходов особенно в районах с высокой плотностью населения возводит проблемы использования подземного пространства для изоляции этих отходов в ранг наиболее актуальных. Соляные формации еще с конца 50-х годов прошлого столетия рассматриваются как перспективные для изоляции радиоактивных отходов.

Проблеми техногенного впливу на геологічне середовище полігонів твердих побутових відходів

У статті проаналізовано тенденцію змінення морфологічного складу твердих побутових відходів. Наведено дані по нормах накопичення відходів в Україні, хімічний склад фільтрату, що утворюється на полігонах твердих побутових відходів. Розглянутий процес старіння відходів та їх техногенний вплив на геологічне середовище, можливості уникнення даного стану шляхом введення в експлуатацію сміттєпереробних комплексів.

Підвищення експресності визначення мобільних форм важких металів при геохімічних дослідженнях

У статті розглянуто можливість спрощення методики пропопідготовки при еколго-геохімічних і пошукових дослідженнях з метою підвищення експресності аналізу.

Структурно-речовинні особливості основних порід деренюхінського комплексу Українського щита в зонах в'язких розломів

Застосовуючи тектонофаціальний аналіз визначено структурно-речовинну будову порід деренюхінського комплексу на окремо взятому відслоненні. Показано, що подібна структура могла виникнути в результаті існування в'язкого докембрійського розлому, в результаті розвитку якого виникли різноманітні структурно-речовинні комплекси, які мають закономірне розташування.

Геохімічні аномалії золота і його супутників у породах осадового чохла на ділянці золоторудного родовища Балка Широка та їх пошукове значення

Показаний зв'язок вторинних аномалій золота і його супутників (міді, нікелю, цинку) в осадовому чохлі з рудопроявами золота у кристалічному фундаменті, що виникає внаслідок переносу цих елементів підземними водами водоносного горизонту сарматських відкладів міоцену від ділянок рудопроявів до сорбційних геохімічних бар'єрів, утворених аномальними концентраціями гідроксиду заліза (III) і глинистими мінералами. Виявлено відмінності у здатності елементів до осаджування на бар'єрах, що утворені двома цими сорбентами.

Сторінки

Підписатися на RSS - геохімія