ВІК

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).

Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.

Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита

 

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.

Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит) .

У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій.

Изотопный возраст цир кона габброидов Городищенского массива (Корсунь-Новомиргородский плутон, Ингульский мегаблок УЩ)

Городищенський масив площею 200 км2 знаходиться в західній частині Корсунь-Новомиргородського плутону і складається  з  анортозитів,  норито-анортозитів  (близько  80  %  площі  масиву),  норитів  та  габро-норитів.  Вік габроїдів визначено за допомогою уран-свинцевого ізотопного датування за цирконом. Зразки порід відібрано у природних та штучних відслоненнях поблизу с. м. т. Городище, сіл Хлистунівка та Воронівка. Mетодами оптичної та електронної мікроскопії досліджено складну внутрішню будову кристалів циркону та наявність у деяких із них реліктових ядер.

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування

Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти.

Уран-свинцовый возраст циркона гранитоидов Корсунь-Новомиргородского плутона (Ингульский мегаблок УЩ)

Розглянуто  особливості  кристаломорфології  та  внутрішньої будови цирконів  з  гранітоїдів Корсунь-Шевченківського  (північна  частина)  та  Шполянського (південна  частина)  масивів  Корсунь-Новомиргородського  плутону. Встановлено  складну  внутрішню  будову у більшості кристалів циркону, а також наявність реліктових ядер. Наведено результати датування циркону класичним уран-свинцевим  ізотопним методом.

Возраст гранитов и интрузии пироксенитов в восточном обрамлении Новогоровской зеленокаменной структуры (Орехово-Павлоградская структура)

У результаті виконаних досліджень встановлен вік мігматитів - 2831 млн років і верхня вікова границя формування інтрузій піроксенітів - 2760 млн років в східному обрамлені Новогорівської зеленокам'яної структури. Інтрузії піроксенітів імовірно пов'язані з мезоархейським етапом формування Оріхово-Павлоградської структури.

Геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 358 с., 80 рис., 57 табл.,  20 джерел.

Об'єкт досліджень – рудопрояви рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ). 

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію УЩ.

Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.

Комплексні структурно-геологічні, мінералого-петрографічні і ізотопно-геохімічні дослідження з метою виділення і обґрунтування шовних зон Українського щита і погодження їх з результатами аерокосмічних досліджень.

РЕФЕРАТ

Звіт по НДР: с. 122, 3 ч., рис. 56, табл. 9, літ. джерел 79.

Об'єкт дослідження – шовні зони Українського щита (УЩ).

Ціль дослідження – виділення і обгрунтування шовних зон Українського щита.

Методи дослідження – структурно-парагенетичний, петрографо-мінералогічний, ізотопного датування акцесорних мінералів.

Підписатися на RSS - ВІК