АПАТИТ

Структура і фізико-хімічні властивості мінералів біогенного походження у порівнянні з їхніми природними абіогенними аналогами

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 1 книга, 135 сторінок, 45 ілюстрацій, 19 таблиці, 91 посилання.

Об’єкти дослідження – біогенні, синтетичні і абіогенні апатити різних складу і структури.

Особенности структуры синтетических апатитов с примесными REE по данным спектроскопических и рентгеновских методов: I. Гидроксилапатиты

Методами  рентгеновской  дифракции,  инфракрасной  спектроскопии,  ядерного магнитного  резонанса  (ЯМР), электронного  парамагнитного  резонанса,  рентгеноспектрального  микроанализа  и  люминесцентной  спектро-скопии  исследованы  синтетические  гидроксилапатиты  (ГАП)  с  примесями  редкоземельных  элементов  (REE): Y, La, Ce, Pr, Nd, Eu, Gd, Dy, Ho и Er. Апатиты синтезированы методом осаждения в условиях, близких к условиям (Т, рН) природного биологического синтеза, при исходных соотношениях элементов (Ca, REE): P = 2 : 1; REE : Ca = 0,05.

Особенности свойств апатитов из разных пород Чемерполя (Среднее Побужье) по данным радиоспектроскопии

Методами ядерного магнітного резонансу на ядрах 1Н, 19F, 29Si і 31Р та електронного парамагнітного резонансу  проведено  дослідження  кристалохімічних  особливостей апатитів з порід різного хімічного складу і генезису  Чемерпільської  структури  (Савранська  рудна зона, Середнє Побужжя):  метаморфізованих  базитів, амфіболітів,  кристалосланців,  гнейсів  і метасоматичних  гранітів.

Закономірності розподілу RЕЕ, Y і Sr в апатитах ендогенних родовищ Українського щита (за даними ICP-MS)

У статті представлені результати дослідження апатиту з метою вивчення його геохімічних характеристик і можливості застосування як мінералу-індикатора умов рудоутворення. Для визначення значень концентрації характерних елементів-домішок (REE, Y, Sr) апатити з різних типів ендогенних родовищ та рудопроявів фосфору Українського щита проаналізовані за допомогою методу ICP-MS.

Типохімізм апатиту із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського і Коростенського анортозит-рапаківігранітних плутонів (Україна)

Досліджено апатит із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського (Носачівське родовище) і Коростенського (Пенизевицький рудопрояв) анортозит-рапаківігранітних плутонів. Руди з них представлені норитами з високим (25—50 %) вмістом ільменіту і порівняно низьким (1—3 %) апатиту. При цьому апатит кристалізувався переважно на пізньомагматичному етапі (часто приурочений до інтерстицій між ільменітом, гіперстеном і плагіоклазом або ж до гранофірових ділянок у нориті).

Новые данные о минералах из хрусталеносного месторождения Додо (При- полярный Урал)

Приведены результаты химического и гониометрического изучения кристаллов титанита, апатита и апофиллита из хрусталеносного месторождения Додо на Приполярном Урале. Двойник титанита отличается меньшим числом простых форм, чем это установлено для данного минерала в других хрусталеносных жилах этого района. Наряду с этим на исследованном кристалле выявлены две простые формы, неизвестные ранее для титанита уральских месторождений.

Рідкіснометалева мінералізація і генезис жильних лужних сієнітів Пенизевицького рудопрояву (Коростенський анортозит-рапаківігранітний плутон)

Лейкократові лужні сієніти виявлено як малопотужні жили (10—15 см) серед ільменітових норитів у Пени зевицькому рудопрояві (Коростенський плутон). Сієніти ділянками повністю альбітизовані. Фемічні мінерали сієнітів та альбітитів представлені Mg-Fe амфіболами серії Na-актиноліт — Fe-Mg рибекіт та біотитом, зрідка (в протолочках) трапляються діопсид, андрадит. У сієнітах та альбітитах виявлено низку рідкісноземельних та ітрієвих мінералів.

87Sr/ 86Sr в апатитах із лужних і основних порід Українського щита

Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (87Sr/86Sr) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов’язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення 87Sr/ 86Sr 0,702—0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело.

Сторінки

Підписатися на RSS - АПАТИТ