О КАМЫШЕВАТСКОМ МАССИВЕ МЕТАУЛЬТРАБАЗИТОВ (ЗАПАДНОЕ ПРИАЗОВЬЕ)

Г.Л. Кравченко, Н.Ф. Русаков

Резюме

Про Комишувацький масив метаультрабазитів (Західне Приазов’я).

Уперше виявлено  і закартовано Комишувацький масив метаульрабазитів, що розташований на ПнЗ продовженні Сорокинської  тектонічної  зони  (СТЗ).  Породи  масиву  представлені  аподунітовими  і  апоперидотитовими серпентинітами,  перидотитами,  олівіновими  та  безолівіновими  піроксенітами,  а  також  метаморфізованими  їх відмінами  –  горнблендитами,  актинолітитами,  тремолітитами  і  флогопіт(хлорит)-тремоліт-антофілітовими породами. Масив  слабо диференційований,  у периферічних частинах  складений олівіновими піроксенітами,  а  в центральній – серпентинітами і перидотитами. Детально охарактеризовано петрографічні, петрохімічні і геохімічні особливості порід, породоутворювальні та рудні мінерали, якими вони складені. Наявність ТіО2, Al2O3, СаО і лугів, підвищена  загальна  залізистість  та  невисокі  значення  співвідношення M/F i  Cr/Al  свідчать  про  приналежність вивчених  порід  до  ультрафербазитів  (габро-перидотитова  формація).  Висловлено  припущення  про  те,  що досліджувані породи є переважно матаморфогенними утвореннями, що виникли за рахунок дегідратації серпентину в процесі укорінювання гранітоїдів. Наведено дані про внутрішню будову масиву , взаємовідношення його із СТЗ і про деяку схожість і відмінність метаультрабазитів масиву з метакоматіїтами, що виявленими недавно у південній частині СТЗ. Встановлено, що метаультрабазити Комишувацького масиву генетично тісно пов’язані з ультрабазитами СТЗ і є прямим ПнЗ продовженням пластових інтрузій, розвинутих у прибортових частинах уздовж усієї СТЗ.

Ключові слова: масив, метаультрабазит, мінерал, порода, інтрузія.

Summary

Kravchenko G.L., Rusakov N.F.

On Kamyshevatsky metaultrabasite massif (Western Azov area).

For the first time Kamyshevatsky metaultrabasite massif on the NW extension of the Sorokinska tectonic zone (STS) is revealed and mapped. Rocks of this massif are presented by apodunite and apoperidotite serpentinites, peridotites, olivine-bearing and olivine-free pyroxenites and their metamorphosed varieties, i.e. hornblendites, aktinolitites, tremolitites and phlogopite (chlorite) -tremolite-anthophyllite rocks. The primary composition of  the massif corresponds  to dunites, harzburgites,  lherzolites and olivine pyroxenites. The massif is slightly differentiated and in the peripheral parts consist of olivine pyroxenites, and in thecenter of serpentinites and peridotites. Absence of distinctly displayed contact alternations in ultrabasites can evidence on injection of porridge-like magma as a protrusion or on  intensive display of regional metamorphism and granitization which  fully shaded these alterations. Petrographic, petrochemical and geochemical features of rocks, their rock-forming and ore minerals are described in detail. The presence of TiO2, Al2O3, CaO and alkalis, increased total iron content and low ratio of M/F and Cr/Al indicate on belonging of the studied rocks to ultraferrobasites (gabbro-peridotite association). It is suggested that these rocks are predominantly metamorphosed at the expanse of serpentine dehydration during the granitoid intrusions. The data on internal structure of the massif, its relationship with STS and some similarities and differences concerning metaultrabasite with metakomatiites that have been recently identified in the southern part of STS are presented. The similarity between these rocks consists in availability porphyraceous  texture with large crystals of olivine  in  them, as well as practically the same chemical composition of serpentinites and komatiites with the spinifex textures in metaultrabasite Kamyshevatsky massif were not found. As the rocks of this region have been transformed by multiple dynamic and thermal influences, the primary structure in these rocks could hardly been preserved. It is probable that the metaultrabasite and metakomatiites have a secondary (metamorphogeneuos) origin at which they could have crystallized in the processes of serpentine dehydration. The latter may have a place at high contact thermal influence of granitoids or at the regional metamorphism of the moderate and low degrees. It is established that metaultrabasites of Kamyshevatsky massif are genetically closely related to those ones in STS this massif represent direct NW-continuation of layering intrusions which are spread in edge parts of STS.

Key words: massif, metaultrabasite, mineral, rock, intrusion.

Резюме

 

Кравченко Г.Л., Русаков Н.Ф.

О КАМЫШЕВАТСКОМ МАССИВЕ МЕТАУЛЬТРАБАЗИТОВ (ЗАПАДНОЕ ПРИАЗОВЬЕ)

Впервые выявлен и закартирован Камышеватский массив метаультрабазитов, расположенный на СЗ продолжении Сорокинской  тектонической зоны  (СТЗ). Породы массива представлены аподунитовыми и  апоперидотитовыми серпентинитами, перидотитами, оливиновыми и безоливиновыми пироксенитами, а также метаморфизованными их разновидностями – горнблендитами,  актинолититами,  тремолититами  и  флогопит  (хлорит)-тремолит-анто-филлитовыми  породами. Массив  слабо  дифференцирован,  в  периферических  частях он  сложен  оливиновыми пироксенитами, а в центральной – серпентинитами и перидотитами. Детально охарактеризованы петрографические, петрохимические и геохимические особенности пород и слагающих их породообразующих и рудных минералов. Наличие TiO2, Al2O3, CaO и щелочей, повышенная  общая железистость и невысокие  значения  отношения M/F  и  Cr/Al  свидетельствуют о принадлежности изученных пород к ультрафербазитам  (габбро-перидотитовая формация). Высказано предположение о том, что исследованные породы – это преимущественно метаморфогенные образования, возникшие за счет дегидратации серпентина при внедрении гранитоидов. Приведены данные о внутреннем  строении массива, о  взаимоотношениях  его  с СТЗ и о некотором  сходстве и различиях метаультрабазитов массива с метакоматиитами, выявленными недавно в южной части СТЗ. Установлено, что метаультрабазиты Камышеватского массива генетически тесно связаны с таковыми СТЗ и являются прямым СЗ продолжением тех пластовых интрузий, которые развиты в прибортовых частях на всем протяжении СТЗ.

Ключевые слова: массив, метаультрабазит, минерал, порода, интрузия

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

22