ФІНАЛЬНИЙ ЕТАП ГРАНІТОЇДНОГО МАГМАТИЗМУ В ДНІСТРОВСЬКО-БУЗЬКОМУ МЕГАБЛОЦІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Л.М. Степанюк, Т.І. Довбуш, С.І. Курило, І.М. Лісна

РЕЗЮМЕ

У Дністровсько-Бузькому мегаблоці виділено декілька гранітоїдних комплексів – гайворонський, літинський, побузький та бердичівський, що характеризують окремі етапи гранітоїдного магматизму. На завершальному етапі прояву кислого магматизму були сформовані жильні тіла, складені переважно аплітами, апліто-пегматоїдними, біотит-мікроклін-плагіоклазовими гранітами, а також піроксенвмісними їх відмінами – антипертитовими ендербітами та чарнокітами. За допомогою уран-свинцевого ізотопного методу визначено вік (за цирконом і монацитом) жильних гранітоїдів, поширених в басейні р. Південний Буг (Середнє та на Верхнє Побужжя). З’ясовано, що граніти жильної фації в Дністровсько-Бузькому мегаблоці формувалися впродовж майже 100 млн років (2,06–1,96 млн років тому). Найдавніші жильні граніти представлені піроксеновими відмінами, наймолодшою гранітною породою є апліт. Загалом у різних блоках Побужжя жильні граніти, з подібними за Р–Т умовами формування, є асинхронними утвореннями. Анатектичні виплавки ендербітів у районі с. Завалля кристалізувалися 1992,7 ± 2,1 млн років тому, жила чарнокіту у Літинському кар’єрі – 2033,7 ± 2,3 млн років тому, а плагіочарнокіт у Г айворонському кар’єрі – 2035,1 ± 3,2 млн років тому . Ще більший віковий інтервал формування гранітів з парагенезисом амфіболітової фації 2040,9 ± 2,6 млн років лейкосома серед гранітів бердичівського типу (Жежелівський кар’єр), такий же вік (2039,7 ± 0,5 млн років) має біотитовий граніт Чаусівського кар’єра, дещо молодшими є гранітоїди, що розвиваються по супракрустальних породах бузької серії (1,98 млрд років) і наймолодшою гранітною породою є апліт (1960,9 ± 3,6 млн років) Головчинського кар’єра. Граніти жильної фації в межах Дністровсько-Бузького мегаблоку не значно відірвані в часі від формування основної маси гранітів і мігматитів, серед яких вони поширені.

SUMMARY

Stepaniuk L.M., Dovbush T.Y., Kurylo S.Y., Lesnaya Y.M., Petrychenko K.V.

The final stage of granitoid magmatism in the Dniester-Bug megablocks Ukrainian shield.

In Dniester-Bug megablok was allocated several granitoid complexes – Haivoronskyy Litinskiy , Pobuzke, Berdichevsky and they characterize the individual stages of granitoid magmatism. The vein body which are represented mainly by aplite, aplyt-pehmatite, biotite-two-feldspar granites and their pyroxene containing types such as – antipertyte enderbites and charnockites which were form in the final stage of granite magmatism manifestation. The age (by zircon and monacite) of vein grani- tiods, which are widespread in the basin of Pivdenyy Bug rivers (Middle and Higher Pobug) have been defined by isotope uranium-lead method. It was founded that vein granites in the Dniester-Bug megablock were formed over 100 Ma (2.06–1.96 Ga). More ancient vein granites are represented by pyroxene types and the younger granit rocks is aplite. Overall, the vein granites with similar P-T conditions of formation parameters are asynchronous formations in different blocks of Pobuzhya. Anatektic melting of enderbites near the village of Zavallya were crystallized 1992,7 ± 2,1 Ma, charnockites vein of Litinskiy career – 2033.7 ± 2.3 Ma, and plahiocharnockites of Gayvoronsky career – 2035.1 ± 3.2 Ma. Even more age range granite formation with amphibolite facies paragenesis – 2040,9 ± 2,6 Ma is leykosoma from the granites of Berdichev type (Zhezhelivskyy quarry). The same age (2039.7 ± 0.5 Ma) has biotite granite of Chausivskyy career. Granitoids which are formed by supracrystal rocks of Bug series (1.98 Ga) is somewhat younger. And the the youngest granite rocks is aplite (1960.9 ± 3.6 Ma) of Holovchynskyy career. Granites of vein facies within the Dniester-Bug megablock, are not insignificantly separated in time from the formation of the bulk of granites and migmatites, of which they are distributed.

Key words: Ukrainian Shield, Dniester-Bug megablok, granite, U-Pb dating.

РЕЗЮМЕ

Степанюк Л.М., Довбуш Т.И., Курило С.И., Лесная И.М.

Финальный этап гранитоидного магматизма в днестровском-бугском мегаблоке Украинского щита.

В Днестровско-Бугском мегаблоке выделены несколько гранитоидных комплексов – Гайворонский, Литинский, Побужский и Бердичевский, характеризующие отдельные этапы гранитоидного магматизма. На завершающем этапе проявления кислого магматизма были сформированы жильные тела, состоящие преимущественно из аплитов, аплит-пегматоидных, биотит-микроклин-плагиоклазовых гранитов, а также пироксенсодержащих их разновидностей – антипертитовых эндербитов и чарнокитов. С помощью уран-свинцового изотопного метода определен возраст (по циркону и монациту) жильных гранитоидов, распространенных в бассейне р. Южный Буг (Среднее и Верхнее Побужье). Выяснено, что граниты жильной фации в Днестровско-Бугском мегаблоке формировались на протяжении почти 100 млн лет (2,06–1,96 млрд лет назад). Древнейшие жильные граниты представлены пироксеновыми разновидностями, молодой гранитной породой является аплит. В целом, в разных блоках Побужья жильные граниты, с похожими Р–Т условиями формирования, – это асинхронные образования. Анатектические выплавки эндербитов в районе с. Завалье кристаллизовались 1992,7 ± 2100,0 млн лет назад, жила чарнокитов в Литинском карьере – 2033,7 ± 2,3 млн лет назад, а плагиочарнокит в Г айворонском карьере – 2035,1 ± 3,2 млн лет назад. Еще больший возрастной интервал формирования гранитов с парагенезисами амфиболитовой фации – 2040,9 ± 2,6 млн лет лейкосома среди гранитов бердичевского типа (Жежелевский карьер) такой же возраст (2039,7 ± 0,5 млн лет) имеет биотитовый гранит Чаусивского карьера, несколько моложе является гранитоиды, развивающиеся по супракрустаьним породам бугской серии (1,98 млрд лет). Самой молодой гранитной породой оказался аплит (1960,9 ± 3,6 млн лет) Г оловчинского карьера. Граниты жильной фации, в пределах Днестровско-Бугского мегаблока незначительно оторваны во времени от формирования основной массы гранитов и мигматитов, среди которых они распространены.

Ключевые слова: Украинский щит, Днестровско-Бугский мегаблок, граниты, U-Pb датирование.

 

 

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

72