Український щит

Сравнительная геохронология породных ассоциаций и рудных формаций протерозойского эона (2,5—1,6 млрд лет) мегаблоков Украинского щита

В статье представлена сравнительная геохронология породных ассоциаций и рудных формаций Волынского, Ингульского и восточной части Приазовского мегаблоков Украинского щита. Эти блоки принято считать типично протерозойскими, хотя многие исследователи предполагают, что у них архейский фундамент. Остальные мегаблоки — архейские, в которых также проявлены процессы протерозойской активизации, наиболее мощной на Украинском щите, 2,0 ± 0,1 млрд лет назад.

Закономірності розподілу RЕЕ, Y і Sr в апатитах ендогенних родовищ Українського щита (за даними ICP-MS)

У статті представлені результати дослідження апатиту з метою вивчення його геохімічних характеристик і можливості застосування як мінералу-індикатора умов рудоутворення. Для визначення значень концентрації характерних елементів-домішок (REE, Y, Sr) апатити з різних типів ендогенних родовищ та рудопроявів фосфору Українського щита проаналізовані за допомогою методу ICP-MS.

Геологія та геохронологія гранітоїдів житомирського комплексу (Волинський мегаблок Українського щита)

Розглянуто геологічні умови формування різних структурно-речовинних типів гранітоїдів житомирського комплексу, що залягають серед гетерогенних за складом і генезисом вмісних порід кристалічного фундаменту. Класичним уран-свинцевим методом за монацитом проведено визначення ізотопного віку цих порід у центральній частині Волинського мегаблоку Українського щита — тобто на території, де раніше радіогеохронологічні дослідження фактично не виконували.

Типохімізм апатиту із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського і Коростенського анортозит-рапаківігранітних плутонів (Україна)

Досліджено апатит із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського (Носачівське родовище) і Коростенського (Пенизевицький рудопрояв) анортозит-рапаківігранітних плутонів. Руди з них представлені норитами з високим (25—50 %) вмістом ільменіту і порівняно низьким (1—3 %) апатиту. При цьому апатит кристалізувався переважно на пізньомагматичному етапі (часто приурочений до інтерстицій між ільменітом, гіперстеном і плагіоклазом або ж до гранофірових ділянок у нориті).

Уран-свинцевий ізотопний вік монациту із двослюдяного граніту Мокромосковського масиву

Вікове положення гранітоїдів Мокромосковського масиву в Кореляційній хроностратиграфічній схемі знаходиться на рівні 2,8 млрд рр., що встановлено за результатами уран-свинцевого ізотопного датування двослюдяних гранітів за цирконом. Проте, згідно з результатами петрографічного дослідження типового мокромосковського двослюдяного граніту та вивчення особливостей анатомії кристалів циркону, вилучених з нього, засвідчено неможливість використання останніх для встановлення істинного віку цих гранітоїдів через реліктові ядра, що відмічаються у значній кількості кристалів.

Уран-свинцева радіогеохронологія за цирконом гранітоїдів Кудашівського масиву (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита)

Кудашівський масив займає центральну частину однойменного купола. Він знаходиться поблизу Верхівцевської зеленокам’яної структури й обрамлений породами, що її виповнюють з усіх боків, окрім південного заходу. Масив має ізометричну форму і визначається як діапір, накладений на плагіограніти. Гранітоїди Кудашівського масиву належать до демуринського комплексу, вони утворились за рахунок дніпропетровського та саксаганського комплексів і давнього метаморфічного субстрату.

Структурная позиция тел ураноносных щелочных натриевых метасоматитов в зоне Адабашского разлома

Описаны гидротермально-метасоматические преобразования гранитоидов новоукраинского комплекса в зоне Адабашского разлома (Новоукраинский массив Украинского щита), приведшие к изменению химического состава и петрофизических свойств пород. В отличие от практически немагнитных гранитоидов щелочные натриевые метасоматиты, возникшие на их месте, обладают повышенной магнитной восприимчивостью, которая обусловлена образованием магнетита. Зоны метасоматических изменений выделены с использованием петрофизического метода картирования метасоматитов.

Структуры и текстуры течения в железисто-кремнистых формациях Украинского щита

Проведенные исследования являются попыткой обобщения фактического материала о седиментогенных структурах и текстурах течения в железисто-кремнистых сланцевых формациях докембрия Украинского щита. На основе анализа этих материалов установлены и систематизированы их генетические особенности. На примере конкретных объектов рассмотрены условия и геологическая обстановка формирования.

Минералы циркония из кимберлитов Новоласпинских трубки и дайки (юго-восток Украинского щита)

Кимберлиты представлены слюдистой разновидностью диатремовой и гипабиссальной фаций. По геологическим данным возраст их среднедевонский. В них обнаружены и изучены циркон, бадделеит, цирконолит и кальциртит. Установлено, что эти минералы кристаллизовались из кимберлитового расплава на разных этапах его эволюции: циркон — на протомагматическом, бадделеит, цирконолит и кальциртит — на позднемагматическом. Циркон по составу близок к цирконам кимберлитового типа из других регионов. Для него характерно низкое содержание U, Th и РЗЭ, HfO2 = 1,2—1,8 %, εHf = 8—10.

Возраст цирконов из эндербито-гнейсов Среднего Побужья (Днестровско-Бугский мегаблок Украинского щита)

С помощью ион-ионного микрозонда SHRIMP-II изучены уран-свинцовые изотопные системы разных генераций циркона из трех проб эндербито-гнейсов, распространенных в районе с. Завалье (Среднее Побужье) — карьерах Одесском, Казачий Яр и Завальевском графитовом. Протолитом эндербито-гнейсов были магматические породы, о чем свидетельствует анатомия кристаллов циркона. Ранняя "магматическая" генерация циркона в них представлена идиоморфными ядрами с тонкой концентрической зональностью, повторяющей контур ядра.

Pages

Subscribe to RSS - Український щит