Середнє Побужжя

Уран­свинцевий вік монацитів біотитових гнейсів середнього Побужжя Українського щита

Біотитові і гранат­біотитові гнейси значно поширені в долині р. Пд. Буг від м. Гайворон до м. Первомайськ. Вони описані в розрізах бузької серії, тиврівської, зеленолевадівської товщ дністровсько­бузької серії, де їх вважають стратигенними  утвореннями. За  нашими  спостереженнями, більшість біотитових і  гранат­біотитових гнейсів утворилась у результаті структурно­мета морфічних перетворень піроксенових плагіогнейсів і ендербіто­гнейсів, які супроводжувалися кремній­калієвим метасоматозом.

Возраст цирконов из эндербито-гнейсов Среднего Побужья (Днестровско-Бугский мегаблок Украинского щита)

С помощью ион-ионного микрозонда SHRIMP-II изучены уран-свинцовые изотопные системы разных генераций циркона из трех проб эндербито-гнейсов, распространенных в районе с. Завалье (Среднее Побужье) — карьерах Одесском, Казачий Яр и Завальевском графитовом. Протолитом эндербито-гнейсов были магматические породы, о чем свидетельствует анатомия кристаллов циркона. Ранняя "магматическая" генерация циркона в них представлена идиоморфными ядрами с тонкой концентрической зональностью, повторяющей контур ядра.

Роль деформаційних процесів у формуванні метаморфічних комплексів докембрію Українського щита (на прикладі Середнього Побужжя)

При изучении метаморфических докембрийских образований Украинского щита с позиции тектонофациального анализа, были выделены зоны древних разломов различных реологических типов. Детальные петрографические исследования показали, что они формировались вследствие действия деформационно-метаморфических процессов различной силы и интенсивности, которые определяли структурно-реологические обстановки, степень дислокационных преобразований первичных горных пород. Прослеживая эволюцию разломных зон, определили основные механизмы структурно-вещественных преобразований.

Subscribe to RSS - Середнє Побужжя