ЕВОЛЮЦІЯ ВЕНДСЬКОГО ТРАПОВОГО МАГМАТИЗМУ ВОЛИНІ

Шумлянський Л.В.

Відклади волинської серії венду поширені на північному заході України, південному заході Білорусі та сході Польщі. На території України вулканогенна товща складена вулканітами основного й ультраосновного складу. Крім того, серед відкладів рифейської поліської серії відомі інтрузивні тіла долеритів. На території України трапова формація представлена такими типами ефузивних та інтрузивних порід (згори донизу): 1 — високотитанисті толеїтові базальти якушівських верств ратнівської світи; 2 — низькотитанисті низьконіобієві толеїтові базальти нижньої частини ратнівської світи (лучічивські верстви); 3 — низькотитанисті глиноземисті базальтові потоки бабинської світи; 4 — олівінові базальти заболотівської світи; 5 — локально проявлені пікрити у складі горбашівської світи; 6 — сили олівінових долеритів і габро-долеритів серед порід поліської серії. Хімічний склад мінералів та порід формації закономірно варіює за її розрізом. Зокрема, найбільш основні плагіоклази (до An86Ab14), високомагнезіальні орто- (En82Fs13Wo5) та клінопіроксени (En59Fs9Wo32) характерні для пікритів. Крім того, ці породи містять вкраплення олівіну, а рудний мінерал репрезентований переважно хромітом. Угору за розрізом волинської серії основність плагіоклазів і магнезіальність піроксенів поступово зменшуються. Олівін ще наявний у базальтах бабинської світи, а вище за розрізом зникає зі складу порід. Вкраплення плагіоклазу в базальтах ратнівської світи за складом дуже близькі до плагіоклазів основної маси пікритів або ж базальтів заболотівської світи. Інтрузивні долерити за складом мінералів подібні до базальтів ратнівської серії, але на відміну від них містять олівін замість ортопіроксену. Магнезіальність порід формації поступово і закономірно скорочується вгору за розрізом від #Mg = 69—73 у пікритах до 35—60 у високотитанистих базальтах ратнівської світи та інтрузивних долеритах. Концентрація РЗЕ і ступінь їх фракціонування поступово зростає вгору за розрізом. Втім існує виключення із цієї загальної тенденції — найвищий вміст РЗЕ притаманний базальтам бабинської світи. Негативна європієва аномалія властива пікритам та деяким з базальтів бабинської світи; слабка позитивна аномалія європію — низькотитанистим базальтам ратнівської світи та високотитанистим долеритам. Ізотопний склад неодиму поступово зростає від εNd = –12 у пікритах до εNd = –1…–6 та –1…–3 у високотитанистих базальтах ратнівської світи та долеритах відповідно. Проте і в цьому ряду є виключення — базальти заболотівської світи мають  εNd = –1. Ефузиви кожної зі світ волинської серії формувались із окремих порцій мантійних розплавів, кожна з яких мала специфічні геохімічні та ізотопні характеристики. Кожен цикл вулканізму відокремлений від інших туфовими товщами або перервами у вулканічній діяльності. Джерелом вихідних розплавів була літосферна речовина, але з часом глибина джерела збільшувалась. Початок формування високотитанистих розплавів знаменує перехід осередку плавлення в сублітосферну мантію, де джерелом плавлення була плюмова речовина. Породи різних світ зазнавали різного ступеня контамінації коровою (та, вірогідно, ман тійно-літосферною) речовиною, а також розрізнялись за геохімічними характеристиками джерел.

Номер журналу: 

Ключові слова: 

Сторінка: 

50