МІНЕРАЛОГІЯ

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).

Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.

Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита

 

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.

Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

РОДОВИЩЕ БАЛКА КОРАБЕЛЬНА (МІНЕРАЛОГІЯ, ГЕОХРОНОЛОГІЯ) В ПОБУЗЬКОМУ УРАНОВОРУДНОМУ РАЙОНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Рідкісноземельне зруденіння родовища Балка Корабельна сформовано в результаті процесів магнезіально-залізисто-калієвого метасоматозу по пегматитах і вмісних плагіогранітах. З калієвим метасоматозом пов’язано формування уранового зруденіння кремній-калієвої формації. На уранових родовищах цієї формації (Південне, Калинівське, Лозуватське і ряд інших рудопроявів) метасоматичні зміни відбувалися у декілька стадій — мікро - клінізації, біотитизації та окварцювання. Останньою завершується етап постпегматитового гідротермального мінералоутворення, коли відкладалися сульфіди й уранові мінерали.

Золото-платинометалльное оруденение в железистых кварцитах и сланцах кма — единая рудообразующая система

Наведено нові дані щодо структурно-речовинних комплексів палеопротерозою, що вміщують благородні метали, та їх парагенезисів у двох просторово роз’єднаних і різних за складом вмісних залізистих кварцитів і чорних сланців рудних районів Курської магнітної аномалії. Встановлено багатостадійний характер формування благороднометалевого зруденіння, визначено однотипний склад мінеральних фаз у залізистих кварцитах, сланцях і метасоматитах, що свідчить про приналежність їх до одної рудоутворювальної системи, яка тривалий час розвивалася.

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування

Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти.

Divelopment of mineralogical-geochemical criteria of localization molibdenum-tungsten mineralization in the precambrian complexes of the Ukrainian Schield

Object of researches - ore manifestations of molybdenum and tungsten mineralization in Precambrian complexes of the Ukrainian Shield. The aim of work - implementation of mineralogшсфд -geochemical criteria of localisation ща mineralization molybdenum-tungsten in rocks of the Ukrainian Shield. Methods of researches - ore-meneralogical, petrographic, micro-X-ray, electronic-microscopic, mass-spectomentical and geochemical.

Сторінки

Підписатися на RSS - МІНЕРАЛОГІЯ