Важкі метали в зоні впливу полігонів твердих побутових відходів (на прикладі Київського полігону ТПВ № 5)

Розраховано коефіцієнти забруднення ґрунтових вод у зоні впливу полігонів твердих побутових відходів на прикладі Київського полігону ТПВ № 5. Показано, що ці об’єкти особливо небезпечні за органолептичними показниками, переважно за рахунок забруднення ґрунтових вод залізом.

Влияние зон разрывных нарушений на геохимические особенности покровных отложений на территории Белорусского Полесья

Показано різницю значень вмісту мікроелементів у покривних відкладах Білоруського Полісся на ділянках, приурочених до зон розломів і віддалених від них. Це дозволяє трасувати за геохімічними даними зони диз'юнктивних порушень з земної поверхні, виділяючи несприятливі за еколого-геохімічними параметрами території, а також площі для проведення пошукових робіт.

Влияние физико-химических свойств почв на образование мобильных форм тяжелых металлов

Проведено експериментальне вивчення сорбційної ємності грунтово-поглинаючого комплексу та буферності основних типів грунтів України. Зроблено порівняльну характеристику розчинної здатності екстрагентів і запропоновано найбільш прийнятні із них для вилучення рухомої форми мікроелементів із грунтів. Запропоновано молекулярно-колоїдну модель утворення мобільних форм мікроелементів у грунтах.

Оцінка природжних і техногенних ризиків забруднення фенолами питних вод Передкарпаття (на прикладі Стрийського водозабору)

Стрийський водозабір, що забезпечує питною водою частину Львова, Стрий, Моршин, Трускавець та низку інших міст Львівської обл., розташований у одному з найчистіших куточків України, у передгір’ї Карпат. Однак внаслідок суміжного розташування Стинавського, Семигинівського, Південностинавського, Мельничинського, Орів-Уличнянського нафтових родовищ та розташування над водозабором нафто-продуктопроводів існує ризик забруднення питних вод фенолами, котрі за умови хлорування води утворюють канцерогенні речовини.

Наложенные вторичные ореолы рассеяния золотого оруденения и их поисковое значение в условиях Украинского щита

Стаття ґрунтується на результатах комплексного вивчення первинних і вторинних ореолів та потоків розсіювання золоторудних об’єктів у Середньопридніпровському, Приазовському і Побузькому районах Українського щита. Охарактеризовані параметри накладених вторинних ореолів і літохімічних потоків розсіювання цих об’єктів. Вперше в Україні вивчено форми знаходження золота у накладених вторинних ореолах золоторудних родовищ (на прикладі родовища Балка Широка).

Геохімічні особливості благороднометального зруденіння та умови фомування самородномідних руд в неопротерозойських трапах Волині

Викладені результати рудно-геохімічних та мінералогічних досліджень, а також термодинамічних розрахунків утворення самородномідних рудних асоціацій в неопротерозойських трапах Волині (Північно-Західна частина України). В рудних тілах передбачаються ділянки, збагачені на А§, Аи та Ші, які особливо сприятливі для пошуків економічно вигідних рудних ділянок. Спостерігається пряма залежність концентрацією Си і вмістами А§ та Ші, що є наслідком генетичних зв'язків між накопиченням цих елементів і може бути використано для попереднього підрахунку ресурсів цих металів в рудних ділянках.

Геохімічні та аерокосмогеологічні методи пошуку вуглеводнів як складові частини комплексного підходу до визначення першочергових об'єктів проведення пошуково-розвідувальних робіт в нафтогазовій галузі

Однією з головних проблем нафтогазової промисловості с підвищення геологічної ефективності пошуково-розвідувальних робіт. Вирішення даної проблеми у комплексному вивченні перспективних об’єктів, що дозволяє підвищувати ефективність геологорозвідувальних робіт та зміцнювати національну сировинну базу. Достовірність та результативність геохімічних досліджень, як складової комплексного підходу до визначення першочергових об’єктів постановки геологорозвідувальних робіт, впливає на результативність пошуково-розвідувального буріння.

Щодо можливості використання радонометрії для виявлення і трасування зон тектонічної активності

На прикладі м. Афіни, тектонічного району Аталанті, геотеплових полів Ніссірос Кальдера та Сусакі (Греція) проведене радонометричне дослідження об'єктів навколишнього середовища, що одержують радіаційно значиму дозу опромінення.

Геохімічні пошуки за вторинними сольовими ореолами на території Українського щита

Встановлені основні закономірності міграції різних форм хімічних елементів у поверхневих відкладах. Встановлено, що збільшення вмісту сульфатів в хімічному складі води приводить до збільшення вмісту комплексу «важкий метал - сульфат», при цьому вміст іонів металів Сu2+, Сd2+, Zn2+ зменьшується. Створено математичну модель утворення сольових ореолів розсіяння та проведено визначення прогнозної кількісної оцінки локальних рудопроявів.

Екологічний моніторинг заповідних ділянок степової зони України

З метою проведення моніторингу вмісту групи хімічних елементів у ґрунтах степової ландшафтно-геохімічної зони досліджено сім заповідних ділянок. Сформульовані основні закономірності розподілу важких металів та їх рухомих форм залежно від фізико-хімічних властивостей ґрунтів цих заповідних територій, проведений екологічний моніторинг ґрунтів філіалів трьох заповідників (Українського степового природного, Луганського природного, Чорноморського біосферного). Розроблені методичні засади дослідження розподілу важких металів для визначення екологічного ризику територій.

геохімія