геохімія

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).

Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.

Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.

Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита

 

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.

Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит) .

У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій.

Геохімічні особливості кристалічних порід центральної частини Кочерівської западини (Український щит)

Визначені геохімічні особливості та характер розподілу елементів у породах центральної частини Кочерівської западини УЩ. Встановлено, що для кристалічних порід цієї структури характерні два типи геохімічних асоціацій. Ці асоціації притаманні двом окремим формаціям порід: перший – Th, U, Bi, Mo, Pb – урановим родовищам калій-уранової формації, другий – Cr, Ni, Co, Cu, Zn, V, Sc – метабазитам.

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування

Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти.

Геохімія піроксенових плагіогнейсів (ендербітів) Побужжя та ізотопний склад гафнію в цирконах

Викладено результати визначення хімічного та ізотопного складу стронцію і неодиму у пробах порід гранулітового комплексу Побужжя. Досліджено гіперстенові плагіогнейси (ендербіто-гнейси) і мафітові та ультрамафітові кристалосланці. Окрім того, наведено результати визначення ізотопного складу гафнію в цирконах з ендербіто-гнейсів. За первинним походженням зазначені породи належать до магматичних. Ендербіто-гнейси діоритового складу містять полігенний комплекс кристалів циркону, що формувались впродовж тривалого часу — від 3790 до 1855 млн рр. тому.

Ізотопна геохімія гранітного "валуна" із псевдоконгломерату тетерівської серії (північно-західна частина Українського щита

У районі с. Леніне серед гнейсів тетерівської серії розповсюджені так звані метаконгломерати, що являють собою заокруглені фрагменти ("гальки" та "валуни") переважно гранітоїдного складу. Щодо генезису цих порід висловлювались різні точки зору — їх описували як метаосадові утворення чи утворення тектонічного походження. Для з’ясування цього питання були проведені ретельні дослідження віку гранітів одного з "валунів", а також ізотопного та геохімічного складу. Порода, якою складено "валун", — це амфібол-біотитовий плагіограніт.

Геохімія та ізотопний склад Sr і Nd в інтрузивних тілах високотитанистих долеритів Волині

Субвулканічні тіла високотитанистих долеритів широко розповсюджені на Волині у потужній товщі теригенних відкладів поліської серії. Відомо понад 10 ділянок розвитку інтрузивних тіл долеритів, кожне з яких — це силоподібне тіло площею до сотень квадратних кілометрів. Більшість тіл належать до внутрішньоформаційних утворень, але в поодиноких випадках зафіксовано залягання інтрузиву між відкладами поліської та волинської серій. Вік цих порід надійно не визначений. Інтрузивні тіла слабодиференційовані.

Сторінки

Підписатися на RSS - геохімія