Натепер є певна кількість публікацій щодо мінералогії Анадольського рідкоземельного родовища Анадольсько го рідкісноземельного родовища Східного Приазов’я Українського щита, де відсутня достатньо аргументована точка зору на його генезис. У цій статті викладено нові дані щодо петрологічних і геохімічних особливостей формування цього родовища, що дають змогу запропонувати нову, на наш погляд, гіпотезу стосовно його генезису.

З використанням методів гоніометрії, растрової електронної мікроскопії та електронно-зондового мікроаналізу вивчено зовнішню і внутрішню морфологію дипірамідальних макрокристалів циркону із лужних порід Приазов’я — маріуполітів Жовтневого масиву і сієнітів Азовського родовища, їхній хімічний склад і мінеральні включення у них. Розглянуто питання кристалогенезису циркону із указаних порід. За набором простих форм дипірамідальні макрокристали циркону із маріуполітів Жовтневого масиву і сієнітів Азовського родовища подібні, проте різко відрізняються за габітусами.

У золоторудних проявах мінералізації Au-As типу західної та центральної частин Українського щита встановлено характерні ознаки самородного золота, які стосуються його гранулометрії, морфології та хімічного складу. Самородне золото фіксується переважно у вигляді ксеноморфних тонкодисперсних (5—20 µm) включень в арсенопіриті, льолінгіті, рідше в нікеліні. Особливо важливою є тенденція залежності проби самородного золота від мінералу-матриці, що свідчить про специфічні співвідношення між золотом та його мінералами-носіями.

У статті обговорюються результати дослідження та питання щодо походження піропів із середньосарматських відкладів Верхнього Побужжя (Україна). Встановлено їх ідентичність вивченим раніше піропам з інших пошукових ділянок Побузького регіону. На підставі цього висловлено припущення, що всі вони походять з одних і тих же або подібних, імовірно місцевих, корінних порід.