Анадольське родовище, відоме як новий тип рідкісноземельного родовища Приазов’я, на основі низки характеристичних ознак (головні  і другорядні рудні мінерали, акцесорні мінерали, мінерали навколорудних метасоматичних змін, геохімічні особливості) зіставлене з відомими рідкісноземельними родовищами Приазов’я — Азовським, Мазуровським,  Петрово­Гнутовським,  Новополтавським  (Чернігівським)  і  проявами —  Піщевикським, Павлопольським, Дружба, Чермаликським та ін. У результаті зроблено висновок про його подібність до Петрово­Гнутовського  родовища  і  обох —  з  карбонатитами новополтавського  (Чернігівського)  родовища.  Зіставлення Анадольського рідкісноземельного родовища з відомими рідкісноземельними зарубіжними родовищами, такими як Халдзан­Бурегтег (Монголія), Баян­Обо (Китай), карбонатитовими родовищами Маунтін­Пас і частково Хойдас Лейк (Північна Америка) показали  їхню схожість за обраними головними характеристичними ознаками до родовища Маунтін­Пас, зокрема до жильної форми прояву його зруденіння. Відмінності полягали в мінералах­носіях рідкісноземельного зруденіння. Часткова подібність за головним мінералом­носієм (ортит) зруденіння  і його промислових запасах спостерігається до жильного родовища Хойдас Лейк провінції Саскачеван у Канаді. Найперспективнішим районом щодо виявлення рідкісноземельних родовищ і рудопроявів у східному Приазов’ї, на наш погляд,  є Кальміуське рудне поле  (рудопрояви Павлопольське, Піщевикське, Дружба, Чермаликське  і численними точковими рідкісноземельними рудопроявами карбонатитового типу, яке має відносну подібність до рудного поля родовища Маунтін­Пас, але не розкрите на глибину. На користь його перспективності свідчать дані геоелектричного моделювання та польових геоелектричних досліджень, за якими до нього приурочена глибинна аномалія електропровідності.