Геологічний розріз, відслонений долиною р. Згар у районі сіл Городище — Новоселиця та представлений асоціацією гіперстенових плагіогнейсів і кристалосланців, вважається одним із стратотипових розрізів ендербітогнейсової формації (тиврівської товщі дністровськобузької серії палеоархейського віку). Еоархейські ізотопні дати (3,65 млрд рр.) Отримано для ендербітогнейсів (гіперстенових плагіогнейсів), поширених у районі с. Завалля (середнє побужжя). Водночас для реліктових ядер цирконів гранітоїдів бердичівського типу, що розвиваються по метаморфічних породах березнинської товщі, яка входить до складу палеоархейської ДністровськоБузької серії, отримано винятково палеопротерозойські значення віку. Вік гіперстенового плагіогнейсу, що разом з малопотужними прошарками кристалосланців утворюють скельні виходи в лівому березі р. Згар, нижче с. Городище, визначали локальним урансвинцевим ізотопним датуванням різних ділянок полірованих зрізів кристалів циркону за допомогою LA-ICP-MS. Циркони представлені світло, сіруваторожевими призматичними, короткопризматичними та майже ізометричними кристалами з гладенькою блискучою поверхнею та заокругленими контурами. Вони мають складну внутрішню будову, обумовлену присутністю майже в усіх кристалах різнорідних реліктових ядер та новоутворених оболонок. Трапляються ядра декількох типів. Найпоширенішими є уламки кристалів, які часто характеризуються тонкою концентричною зональністю магматичного типу. Доволі поширеними є ізометричні ядра, або майже ізометричні, з кутастими обмеженнями. У поодиноких випадках відмічаються складні ядра та ядра з правильними кристалографічними обрисами. Практично для усіх проаналізованих ділянок кристалів циркону отримано конкордантні значення віку, які, за співвідношенням 207pb/ 206pb становлять 2145—2022 млн рр., а за співвідношенням 206pb/238u — 2152—2030 млн рр. Вік циркону оболонок складає 2036 ±10 млн рр., що співпадає з віком монациту із чарнокітоїдів, поширених на захід, в літинському кар’єрі.
English
Українська