У Покрово­киріївському масиві (Приазов’я, україна) виявлено новий тип дайкової породи, яка перетинає нефелінові сієніти (ювіти). Це перша знахідка січного тіла, яке є пізнішим від нефелінових сієнітів цього масиву. Основна маса породи складається з калішпату, клінопіроксену, флогопіту, магнетиту, ільменіту і кальциту. Також у породі виявлено дрібні зерна фторапатиту, титаніту та сульфідів (пірит, халькопірит). Зафіксовано мінерал, попередньо діагностований як Sr­епідот  (11—13 % SrО). За результатами мікрозондового аналізу піроксен мікро­вкраплеників має склад магнезіального саліту з підвищеним вмістом ТіО₂ (до 4,7 мас. %) і Аl₂О₃ (до 6,0 мас. %),  А флогопіт характеризується високим вмістом ТіО₂ (до 9,8 мас. %)  і ВаО (до 3,5 мас. %). За мінеральним складом  і  структурою  породу можна формально  віднести  до  кальцитовмісного меланократового шонкініту. На  діаграмі  SiО₂ —  (Na₂О + K₂О)  вона  розміщується  в  полі мелілітолітів. Об’єктом  дослідження  цієї  статті  є мінералого­петрографічні  особливості  та  хімічний  склад  дайкової  породи,  яка  виявлена  в  нефелінових  сієнітах  (ювітах) Покрово­киріївського масиву. До цього часу нефелінові сієніти відносилися до найпізнішої (третьої) інтрузивної фази Покрово­Киріївського масиву. Мета роботи — детальне дослідження на сучасному рівні речовинного складу дайкової породи та петрогенетична  інтерпретація результатів. Хімічний склад мінералів дайки визначено за допомогою методу мікрозондового аналізу з використанням сканувального електронного мікроскопа MIRA 3 LMU (Tescan Ltd), обладнаного системою мікроаналізу INCA Energy 450 xmax­80 (Oxford Instruments Ltd), в Інституті геології і мінералогії ім. В.С. Соболєва СВ РАН. Речовинний склад порід визначено методом силікатного аналізу в хімічній лабораторії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України. Висновки: наявність пізніших від нефелінових сієнітів (ювітів) дайкових меланократових порід свідчить про більш складну послідовність формування Покрово­Киріївського масиву. На загальному тлі переважно гомодромної послідовності виверження магматичних порід локально проявляється антидромна послідовність.